Все частіше іноземці приїжджають лікуватися в Україну. Зважаючи на нинішню доступність міжнародних поїздок, а також розвиток технологій і стандартів лікування, тут пацієнт отримує кваліфіковану медичну допомогу при непоганому сервісі за мінімальну ціну.
Хоча бажання лікуватися в Україні виникає не лише в охочих суттєво зекономити на власному здоров’ї. Не бажаючи місяцями потерпати від недуги, очікуючи черги на операцію чи скористатися послугами, які заборонені у тій чи іншій країні (скажімо, в Італії заборонено штучне запліднення), люди шукають порятунку за межами своєї держави і таки знаходять його у країнах так званого третього світу.
Україна, схоже, набуває все більшої популярності серед іноземних пацієнтів. Такі всесвітньо відомі заклади, як міжнародна клініка відновного лікування Володимира Козявкіна, що у Трускавці, Інститут репродуктивної медицини, який очолює Федір Дахно, що першим запровадив репродуктивні технології в Україні, – мають у переліку своїх пацієнтів громадян багатьох країн світу. Адже лікування за аналогічними технологіями за кордоном – задоволення не з дешевих. А найкращою рекламою є не участь у міжнародних симпозіумах чи виставках (хоча і це теж), а розповіді вдячних пацієнтів. Скажімо, тривалий час подружжя не могло народити дитя, а після лікування в Україні з’явився на світ довгожданий первісток. Добра слава лікувальної установи надзвичайно важлива. А лікувальна косметологія чи пластична хірургія – в Україні, зокрема й у Львові, є чудові фахівці, відомі за межами нашої держави.
Та все ж основною “фішкою” медичного туризму стала стоматологія. Якість стоматологічних послуг зростає в Україні з кожним роком, і рівень й матеріальна база окремих приватних центрів цілком відповідає західноєвропейським стандартам. Звичайно, головний козир – ціни.
Скажімо, середня вартість у “приватників” Львова одиниці металокераміки – $80, з того ж матеріалу у Москві – $400-500, у США – $1,2 тис. Лікування і протезування всіх зубів львівські медики можуть провести за $2– 3,5 тис. Лікаря не цікавить прописка пацієнта, місце його проживання чи національність. “Є пацієнт, йому потрібна допомога, ми її можемо надати на високопрофесійному рівні, він готовий її оплатити”, – таку фразу я почула з вуст приватного лікаря-стоматолога Богдана Стасишина. Якийсь час пан Богдан працював у Польщі, проте повернувся на батьківщину, щойно з’явилася можливість бути незалежним від державної клініки. Часто до нього на лікування приїжджають і пацієнти з Польщі, адже вартість послуг – за українськими стандартами, у той час як якість – за міжнародними. Часто гроші українській медицині надходять від емігрантів-співвітчизників, які приїжджають погостювати, а заодно й поправити здоров’я. Хоча все частіше пацієнтами українських лікарів стають молоді люди – іноземці, які мають стабільну роботу і заробіток, – типові представники американського середнього класу.
Мій знайомий пан Петро ще 15 років тому виїхав до Америки як звичайний заробітчанин, нині там має власний бізнес і є забезпеченою людиною навіть за американськими мірками. Однак приїжджає лікуватися в Україну. Навіть враховуючи витрати на переліт, лікування обходиться дешевше, а дістатися до самого лікаря набагато простіше. “Якось у мене заболів зуб. В Україні мені б у будь-якій поліклініці надали невідкладну допомогу, проте в Америці лікар прописав мені піґулки, які я мусив вживати упродовж тижня, аж тоді зробили рентген, і зуба я нарешті позбувся. Потім мені прийшов рахунок – 300 доларів, – розповідає пан Петро. – Намагаюся принаймні раз на рік приїхати додому, до Львова, пройти тут повне медичне обстеження і, за потреби, лікування. Тут добрі фахівці, сучасна апаратура і чудове ставлення до пацієнтів. А таке ставлення і лікування має бути належно оплачене”.
Щодо розвитку “стоматологічного туризму” у Європі, то, незважаючи на світову фінансову кризу, він переживає свій розкіт. Частина німців, швейцарців, австрійців їздять лікувати зуби у країни Східної Європи: Угорщину, Польщу, Болгарію, а віднедавна в Росію й Україну. Затрати менші на 40, а то й 60 відсотків, оскільки у лікарів цих держав не надто високі зарплати, дешевша оренда приміщень, лабораторні дослідження. Практичні іноземці поєднують корисне з приємним, скажімо, коротку відпустку з відвідинами стоматологічної клініки. Скажімо, у Львові 4 імплантанти і 5 якісних пломб коштують приблизно 4-5 тис. доларів. У Болгарії – 6 тис. євро, в Іспанії – 8 тис. євро.
Оскільки пацієнт не сидить у стоматологічному кріслі цілий день, можна поєднати лікування з екскурсіями, пізнавальний туризм з медичним. Адже у пацієнтів є вільний час, який можна провести з користю для душі й розуму й з суттєвою економією для гаманця: роздруківка світлин, скажімо, чи пошиття одягу на індивідуальне замовлення. Справжню ціну економії добре знають мешканці українсько-польського прикордоння: ми туди – на заробітки, вони до нас – за доступними без рецепта ліками, дешевими, свіжими й екологічно чистими продуктами до місцевих господинь чи на автозаправки.
Оксана НАГІРНА
Останні коментарі