В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Знайомтесь, Тарас Амброз

Тарас Амброз - засновник, власник, керівник, автор, адміністратор. Люблю Львів. Колекціоную позитивну інформацію про рідне місто.

http://taras.ambroz.me

Тарас Амброз (554 Posts)

Тарас Амброз - засновник, власник, керівник, автор, адміністратор. Люблю Львів. Колекціоную позитивну інформацію про рідне місто.


Бренд Львова

Бренд Львова

Джерело: ZAXID.NET Бренд Львова – це не те, що про місто кажуть його керівники. Офіційна й неофіційна символіка – це також не бренд. Не є брендом й те, що кажуть про місто журналісти, хоча вони щодня формують його. Туристичні видання часто пишуть: «український П’ємонт», «перлина світової культури», «ворота між Сходом і Заходом», «маленький Париж», «маленький Рим»… Набір цих означень – теж не бренд. Бренд Львова – це те, що відчуває окрема людина, думаючи про наше місто, це емоції, пов’язані з ним. Не те, що людина читає або чує, а те, що «відчуває нутром». Тому важливо знати думки про Львів львів’ян, а ще важливіше – не львів’ян. Важливо чути відповіді на питання «Чому ви їдете до Львова?», а також – «Чому не їдете до Львова?».Ніхто не може створити бренд Львова «від початку». Він вже існує. Його можна лише формувати. Подібно до того, як добрий садівник поступово формує крону дерева чи куща, щороку підрізаючи її в потрібному...

Споріднені душі

Досить цікава молода спільнота з Live Journal, котра описує Львів.Заходіть та читайте, а також дописуйте:) І не забудьте ділитись зі мною:))))))))))

Церкви Львова

Джерело: Lvivbest.com · Собор Св. Юра · Латинська Катедра · Церква Св. Андрія · Церква Св. Михайла · Успенська церква · Храм Св. Євхаристії · Вірменський Собор · Церква Преображення Господнього · Храм Святих Ольги і Єлизавети · Церква Св. Анни · Церква Івана Хрестителя · Миколаївська церква · Костел Марії Сніжної · Онуфріївська церква · Монастир Сестер Студиток, Костел бенедектинок · Костел Лазаря · Костел кларисок · Костел Марії Магдалени · Церква св. Миколая · Kостел сакраменток · Костел св. Антонія · Костел Єзуїтів · Костел Францисканців

Джерело: Церкви Львова Перелік релігійних споруд Ансамбль Успенської церкви[Адреса: вул.Руська, 7 (вул.Підвальна, 9)];Фотографії Історія Вежа-дзвіниця Святодухівської церкви[Адреса: вул.Коперніка, 36];Історія Вірменський костьол[Адреса: вул.Замарстинівська, 9];Фотографії Історія Вірменський собор(Монастир Вірменських бенедиктинок)[Адреса: вул.Вірменська, 7];Фотографії Історія Кафедральний собор[Адреса: вул.Кафедральна, 1];Фотографії Історія Комплекс монастиря Бенедиктинок[Адреса: вул.Вічева, 2, 2а];Фотографії Історія Комплекс монастиря Бернардинів[Адреса: вул.Возз‘єднання, 3, 3а];Фотографії Історія Комплекс монастиря Домініканів[Адреса: вул.Ставпропігійська, 1];Фотографії Історія Комплекс монастиря Кармелітів босих[Адреса: вул.Винниченка, 20];Фотографії Історія Комплекс монастиря Кармеліток босих[Адреса: вул.Винниченка, 30];Фотографії Історія Комплекс монастиря святого Онуфрія[Адреса: вул.Б.Хмельницького, 36];Фотографії Історія Комплекс монастиря Францисканців(Костьол Францисканців)[Адреса: вул. Короленка, 1];Фотографії Історія Костьол Єзуїтів[Адреса: вул. Театральна, 11];Фотографії Історія Костьол Кларисок[Адреса: вул. Митна, 1];Фотографії Історія Костьол Марії Сніжноi[Адреса: вул. Сніжна, 1];Фотографії Історія Костьол Сокраменток[Адреса: вул. Марченка, 9];Фотографії Історія Костьол святої Анни[Адреса: вул. Шевченка, 1];Фотографії Історія Костьол святого Антонія[Адреса: вул. Личаківська, 49];Фотографії Історія Костьол святого Івана Хрестителя[Адреса: вул. Ужгородська, 1];Фотографії Історія Костьол святої Єлізавети[Адреса: пл. Привокзальна (Кропівницького)];Фотографії Історія Костьол святого Казимира[Адреса: вул. Кривоноса, 1];Історія Костьол святого Лазаря[Адреса: вул. Коперніка, 27];Фотографії Історія Костьол святої Марії...

У ЛЬВОВІ ВІДКРИЛИ ПАМ’ЯТНИК СТЕПАНОВІ БАНДЕРІ

Джерело: ZAXID.NET Тільки що у Львові відкрили пам’ятник провіднику Організації Українських Націоналістів (ОУН) Степану Бандері. У відкритті пам’ятника беруть участь голова Львівської ОДА Петро Олійник, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, перший заступник міського голови Львова Олег Синютка, депутати Львівської міської та обласної рад, народні депутати України Тарас Стецьків (БНУНС), Андрій Шкіль (БЮТ). Священнослужителі УГКЦ, УАПЦ та УПЦ КП розпочали освячення пам’ятника лідерові ОУН. На відкриття пам’ятника, за даними правоохоронців, зібралося близько 5 000 львів’ян. Ющенко не приїхав на відкриття пам’ятника Бандері, але прислав квіти Голова Львівської ОДА Петро Олійник сьогодні, 13 жовтня, під час відкриття у Львові пам’ятника Степану Бандері поклав квіти до пам’ятника від імені Президента України та запевнив, що нова Верховна Рада прийме закон про визнання УПА воюючою стороною за незалежність України вже у листопаді цього року."Я переконаний, що буде створено демократичну більшість у складі блоку "Наша Україна - Народна самооборона" та Блоку Юлії Тимошенко. І одним із перших законів, який ухвалить...

Господарство

Джерело: http://www.geocities.com/prysjan Автор: Віктор Присяжнюк Ремесла, торгівля і промисловість. За княжих часів Львів мав ремісничо-торговельно-хліборобський характер. Торгівля мала переважно внутрішній характер або обмежувалас до зносин з найближчими сусідами: німці, прибалти, східні народи. Ремеслом займалися, крім українців, німці, вірмени, татари. На той час відомими були ремесла кожевників, грабарів, сідельників, тульників, лучників, ткачів, клобучників (плели шапки і панчохи), шевців, гончарів, ковалів, золотарів, плотників. З середини XIV ст. Львів набирає в основному торгівельний характер. Він стає "станцією" на торгівельних шляхах між Заходом і Сходом. Найвідомішим був чорноморський шлях. Німці ввели нові галузі ремесла, зокрема, це – римарі, уздарі, рукавичники, поясники, сап'янники, полотінники, муконники, мечники, шабельники, ножівники, голкарі, котельники, циновники, слюсарі, рушникарі, годинникарі, цегельники, вапнярі, мулярі, каменярі, ткачі, столярі, бондарі, токарі, стельмахи. Німці, також, впровадили поділ праці і спеціалізацію в поодиноких галузях ремесел. Ремісники, згруповані в цехи, були змушені дуже добре знати своє ремесло і тому їх вироби були просто зразкові. Перші цехи з'явилися у Львові вже в 1425...

Прохідні двори Львова

Джерело: http://www.geocities.com/prysjan Автор: Віктор Присяжнюк Центральний район Вхід Вихід 1 Вул. Снопківська між 23 і 25 – Вул. Кубійовича між 24 і 26 Орієнтири: Стрийський ринок, вул. І.Франка 100, маршрут тролейбуса N1; (37 квадрат) 2 Пл. Ринок 18 – Вул. Староєврейська 7 Орієнтири: Ратуша; (25 квадрат) 3 Вул. Свенціцького між 7 і 9 – Вул. Снопківська між 34 і подвір'ям СШ 27 (Свенціцького 15) Орієнтири: кінцева зупинка трамваю N4, вул. І.Франка 108, маршрут тролейбуса N1; (37 квадрат) 4 Вул. Свенціцького між 13 і 15 (дірка в заборі на подвір'ї СШ 27) – Вхід на подвір'я СШ 27 (зі сторони вул. Снопківської) Орієнтири: кінцева зупинка трамваю N4, вул. І.Франка 108, маршрут тролейбуса N1; (37 квадрат) 5 Вул. Свенціцького між 42 і 46 (44 будинок відсутній) – Вул. І.Франка між 119 і 121 (дірки в заборі 119-го будинку) Орієнтири: кінцева зупинка трамваю N4, парк Залізні Води; (37 квадрат) 6 Вул. Січових Стрільців між 5 і 7 (через...

З історії львівської преси

Джерело: http://www.geocities.com/prysjanАвтор: Віктор Присяжнюк Перед початком ІІ світової війни в самому лише Львові видавалось близько 300 газет і журналів – українських, польських, єврейських. Загалом у воєводстві – 373 назви. Лише щоденних газет було: 6 польських – “Дзєннік польскі”, “Газета Львовска”, “Слово народове”, “Ілюстровани гонєц поранни”, “Ілюстровани експрес поранни”, “Вєк нови” (при цьому три останні мали ранкові та вечірні видання), три українські – найстаріше “Діло” (в 1937-1938 рр. щоденний випуск мав 10 сторінок, а в суботу 16), “Новий час” (тричі на тиждень), “Українські вісти”, дві єврейські – “Хвіля” (польською, виходила з 1928р., а з 1933 мала ранкове і вечірнє видання), “Морген” (єдина щоденна газета на індиші в Галичині і на Волині), одна російська “Русский голос” та одна німецька “Остдойчес Фольксблятт”. А ще ж надходили щоденні газети з Варшави, Кракова та інших міст. Виникає питання: То ж це все читав? Про населенність Львова перед війною можна говорити лише приблизно, бо останній перепис відбувся лише 1931 року. У...

Військові могили давнього Львова

Джерело: http://www.geocities.com/prysjanАвтор: Ян Парандовський Роками, що складалися на століття, Війна та Смерть оточували мури старого Львова сумним вінком вояцьких могил. Загиблі під час облог та штурмів міста, померлі у таборах від ран та хвороб, заморені голодом і холодом знаходили останній притулок у львівській землі. Полеглих, зазвичай, ховали товариші по зброї – у нашвидкоруч викопаних могилах, з мінімумом церемоній, а то й взагалі без них. Для татар і турків похорон полеглих був обов'язком, бо Коран забороняє залишати тіла правовірних без поховання. Якщо ж на похорон не було часу, вони старалися принаймні спалити трупи. У 1695р., при відступі з-під стін Львова татари знесли тіла своїх загиблих до дерев'яної церкви Воскресіння (при нинішній вул. Замарстинівській) і спалили їх разом з храмом. У випадку, коли тіла загиблих залишалися на полі бою або у покинутому таборі, їх похованням займалися міські гробарі. При будь-якій нагоді вони мародерствували, і навіть не зупинялися перед оскверненням тіл вже похованих вояків. “Гробарі, що мали стерегти...

Запах міста

Прочитано: misto_lviv де автор посту: ruslanka_fl Автор: Олег Романишин Першоджерело: http://www.gazeta.lviv.ua Львів’яни завжди мали великий клопіт із міською каналізацією. Свого часу, створюючи надійну систему відведення зужитої в місті води, майстри середньовіччя не пошкодували навіть Полтви – єдиної більш-менш великої та повноводної ріки давнього Львова.Це було далекоглядне технічне рішення – страшні пошесті й епідемії минали королівське місто. Технічний стан міської каналізації не завжди відповідав установленим нормам. Відомий історичний факт: одна з оборонних башт у західній частині міста, під якою проходив несправний канал, просто завалилася. Задля безпеки виходи каналізації у фортечних мурах замикали міцними залізними Гратами. Замурована ПолтваМісто Лева росло й розбудовувалося. Піклуючись про санітарний стан, 1870 року магістрат почав “замуровувати” Полтву. Тепер стічні води пливли в спеціальному кориті, викладеному кам’яним бруком. По обох його боках проклали хідники для ремонтної служби. Тут потрібно зазначити: знаменитий підземний колектор у Парижі, який оспівали французькі романісти, має один хідник, а львівський – два. Бічні колектори Полтви мають овальну, круглу або...

В-клітинна фолікулярна лімфома (В-NHL)

Інформація для пацієнтів з В-клітинною фолікулярною лімфомою (В-NHL) (рецидиви чи стійкість до лікування).Інститут патології крові та трансфузійної медицини у м.Львові надає БЕЗКОШТОВНЕ сучасне лікування за міжнародними стандартами. Кваліфікована консультація та допомога. З усіма запитаннями звертайтесь за адресою: м.Львів, вул. Чупринки, 45. Інститут патології крові та трансфузійної медицини. Відділення гематології, 2 поверх.телефон: +380-322-38-32-55 (для львівян 238-32-55)е-скринька: skrynka_mv@yahoo.com www: http://electric.org.ua/rizne/limfoma.html p.s. Поділись цією інформацією з іншими і Ти врятуєш комусь життя

Львів російський – 2

Джерело: Zahid.Net Автор: MANKURT Прочитав статтю Ілька Лемка про російський Львів і відразу захотілося заперечити. Перечитав ще раз – і бажання зменшилося. Потім ще раз – і воно зникло зовсім. Проти чого заперечувати? Проти висмоктаної з пальця статистики під виглядом „демографічних реалій”? Або характеристики російської культури, як культури кочівників-наїзників? Глупство все це.Хоча сама тема цікава. Народившись і проживши у Львові вже більше 60 років, думаю, що маю право висловитися. Не від імені російських львів'ян. Від себе.Зрозуміло, я, як російський мешканець міста, готовий узяти на себе частину моральної відповідальності за земляків, причетних до злочинів на цих землях. В першу чергу, це були репресії, спрямовані проти мирного населення Галичини в довоєнні і післявоєнні роки. Підкреслюю, не проти збройних формувань (на війні, як на війні!), а саме проти людей похилого віку, жінок, дітей та інших, які в ті роки кваліфікувалися, як „бандпосібники".Не раз доводилося сперечатися і з тими, хто намагався виправдати обставинами звіряче вбивство ув'язнених у львівських (і...

Plugin by Social Author Bio