В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Знайомтесь, Тарас Амброз

Тарас Амброз - засновник, власник, керівник, автор, адміністратор. Люблю Львів. Колекціоную позитивну інформацію про рідне місто.

http://taras.ambroz.me

Тарас Амброз (554 Posts)

Тарас Амброз - засновник, власник, керівник, автор, адміністратор. Люблю Львів. Колекціоную позитивну інформацію про рідне місто.


Львів російський

Джерело: Zahid.NetАвтор: Ілько Лемко Українське місто Львів протягом своєї історії було і польським, і єврейським, і австрійським, було й російським. Російськомовним значною мірою столичне королівське місто залишається й сьогодні.Я не про молодих галичан - шоферів „маршруток", гарячих прихильників радіо „Мелодія", які полюбляють засмічувати урбаністичне акустичне середовище Львова „шедеврами" Тамари Міансарової, тої співачки, що виїхала з СРСР до Ізраїлю задовго до їхнього народження. І не про тінейджерів, які прокручують на своїх „мобілах" MP3 файли з російськими поп-виконавцями найнижчого рівня. І не про навалу російськомовної літератури на розкладках. І навіть не про „Українську книгарню" - ознаку неукраїнськості оточення, бо „українські" книгарні завжди (!) відкривалися лише або на чужині, або у державах, де українці на своїй землі не були господарями.Я про демографічні реалії. У етнічно майже 90-відсотково українському Львові зараз мешкає щонайменше 33-36 відсотків російськомовного населення. Можу на цю тему посперечатися з будь-якою соціологічною службою, бо маю щодо цього неспростовні докази. Якщо людина у центрі міста продає квитки...

Невідомий Львів. „Чорні археологи”

Джерело: Zahid.Net Автор: Юрій Лелявський Львів та його околиці до цього часу зберігають безліч таємниць. Мова не про міфи та легенди, а про реальні історії, пов’язані з нашим містом та невідомі загалу львів’ян. ZAXID.NET пропонує своїм читачам цикл матеріалів про Невідомий Львів, який, попри усе, існує. Існує на рівні, передусім, специфічних субкультур, які, на наш погляд, роблять місто містом. Сьогодні мова йтиме про тих, кого прийнято називати „чорними археологами”. „Чорними”, тому що їх діяльність, зазвичай, носить підпільний характер. Парадокс, але саме вони доволі часто стають свідками справжньої Історії Львова, про яку ми ніколи не прочитаємо в жодному дослідженні. „Чорні архи" зі Львова: хто вони?Неофіційних мисливців за військовими „скарбами" можна поділити на три різні, часто ворогуючі між собою групи: „шпана", „мародери" і „мілітаристи" - „архи" з високим рівнем професіоналізму та певними моральними принципами.„Шпана" - це дилетанти, які знічев'я вирішують що-небудь відкопувати. У разі везіння, знайдуть іржаву каску, а от саме місце бою буде ними по-варварськи понівечено,...

З життя львівських броварів

Автор: Андрій Кирчів Наприкінці 19-го століття у Львові існувало 13 пивоварень. Як свідчать історичні джерела, одним із найпопулярніших та найуспішніших львівських броварів було підприємство Брауна. Саме там варили так зване англійське пиво і славнозвісний портер, тобто міцні і важкі сорти хмільного напою. Та з роками, чи то мода на пиво змінилася, чи то инші пивоварні стали достойними конкурентами, але бровар Брауна почав поволі занепадати, і врешті-решт збанкрутував. Тодішнім звичаєм було називати підприємства прізвищем власника. Це було не лише даниною давній (либонь, ще від цехових часів заведеній) традиції, проте й цілком справедливим підходом, адже вигідний бізнес був приватною власністю, яку передавали кожному наступному поколінню спадкоємців і дуже рідко продавали. Саме з прізвищем одного із власників колишньої єзуїтської пивоварні, придбаної паном Атлясом, пов’язана справжня легенда, яка лягла в основу пісні-гімну львівських пивоварів нинішньої доби. А трапилося ось що. Десь у середині 19-го століття власником пивоварні на Клепарові був молодий заможний інженер Домс. Він вдало облаштував увесь процес...

Хмільна історія

Джерело: КонтрактиАвтор: Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК Пиво було напоєм монахів, жінок-спокусниць і пожежниківНа душу населення в Україні як пива, так і пивних музеїв припадає, м’яко кажучи, менше, ніж у розвинених західних країнах. Найбільше задоволення, крім щоденних молитов, монахи отримували, варячи хмільне пиво У Німеччині їх більш ніж 80, включаючи відділи пивоваріння в музеях техніки, у Бельгії — 16, в Австрії — 10. В Україні поки що один. Його відкрили 14 жовтня 2005 року на території Львівської пивоварні. Відвідувач сучасного інтерактивного українського музею пива може бути щасливим — тут можна не тільки споглядати історію пивоваріння, а навіть помацати старовинні гальби, кеги, обручі на бочках, посмакувати в дегустаційному залі пінний напій і, сповненим емоцій і гарного настрою, провести бричку, в якій баскі коні розвозитимуть пиво вулицями Львова. На 600 квадратних метрах розташувалися близько 400 експонатів. Ще більшу площу займає сувенірна крамниця, де можна придбати пивка, що припало до смаку, кухлі, футболки та іншу атрибутику з логотипом «Львівське» УXIX столітті...

На кухоль пива – у музей

Натхненниця: Анна Шпакова (Аня Рыбинская) та запропонована нею стаття (російською). Мною знайдена схожа стаття українською мовою.Джерело: Дзеркало тижняАвтор: Євген ГУЦУЛ (Львів) Фрагмент експозиції Музею пивоваріння Львів здавна славиться своїми історичними реліквіями і музеями. Проте музею історії одного з найдавніших у місті ремесел пивоваріння тут не було. Хоча, от наприклад, у Німеччині — понад 80 музеїв, присвячених пиву, у Бельгії і Чехії — по 15, в Австрії — 10, і культура споживання цього напою досить розвинена. А може, вона і розвинена там так високо саме тому, що цьому сприяють такі музеї? Не дивно, що про необхідність створення музею пива в Україні першими задумалися саме львів’яни. Пиво «Львівське» вважається і найдавнішим на території сучасної України, і одним із найпопулярніших, особливо в Західній Україні. Колись діжечками з цим «хлібом душі» коло львівської ратуші зустрічали королів, послів та інших почесних гостей, львівське пиво регулярно возили возами до Кракова, до столу польського короля. Саме львівське пиво продавалося в буфетах Кремля,...

Західні ворота в Україну

Джерело: http://www.ukraineinfo.org/ Західні ворота в Україну Ви побували у столиці Києві і вважаєте , що вже все знаєте про Україну ? А ось і ні . Сприйняти і зрозуміти цю країну по - справжньому можна тільки побувавши в її західній “ секретній столиці ” – Львові . Всього година літаком з Відня чи Берліна - і Ви вже у левовому місті . Тут ця благородна тварина у пошані . І першими , хто зустріне Вас у Львові , будуть скульптури сотень кам ’ яних левів . Львів – дуже поетичне місто , оповите серпанком легенд . Вузькі середньовічні мощені бруківкою вулиці , різностильне архітектурне оздоблення – усе збереглося у своєму первозданному вигляді . У давнину Львів був столицею потужної слов ’ янської держави - Галицько - Волинського князівства . Перебування у складі Австро - Угорської імперії , а потім Польщі зробило свій внесок у формування неповторного образу міста . Проте , незважаючи на всі примхи...

Львівський театр опери та балету

Джерело: http://www.lvivopera.org В кінці XIX ст. у Львові стала відчутною потреба побудови великого міського театру. У 1895 році був оголошений конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма "Г.Гельмер і Ф.Фельнер", що побудувала понад сорока театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині, а також автор Краківского театру архітектор Я.Завейський. Компетентне незалежне жюрі в Лейпцігу одноголосно визнало найкращим проект випусника Берлінської будівничої академії, директора Львівської вищої художньо-промислової школи З.Горголевського (1845-1903). Він приємно здивував жюрі вибором місця для споруди - центр міста, хоч той і тоді був щільно забудований. Архітектор сміливо запропонував заховати під землею річку Полтву, яка протікала у цьому місці, а замість фундаменту застосував - уперше в Европі - суцільну бетонну основу. Перший камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. З.Горголевський сам керував і земляними, і будівельними, і споряджувальними роботами, залучивши до них кращі львівські та зарубіжні фірми. Основне навантаження лягло на відому фірму інженера І.Левинського....

Слідами «Трьох білих Орлів»

Джерело: CITY LiFE Серпанок таємничості навколо вільних мулярів духу і світу — масонів — уже третє століття поспіль є тим вдячним ґрунтом, на якому густо і пишно ростуть хитромудрі інтриги, скандальні викриття, політичні спекуляції, судові, а часом і смертні вироки, детективні та містичні сюжети… Пересічний пострадянський обиватель переважно плутає масонів з окультистами, спіритистами, фашистами, сіоністами, сатаністами… Це цілком логічно, адже протягом панування радянської влади тема масонів була на цій території «табу», а їхня історія — доступна хіба у формі літературних натяків Жорж Санд і Льва Толстого. Сьогодні людство традиційно продовжує поділятися на тих, хто прихильно ставиться до морально-етичних спроб масонів удосконалити себе, а через себе — світ (згадаймо класичну тезу одного з прабатьків української масонерії Григорія Сковороди: «Пізнай себе і ти пізнаєш світ!»), і на тих, хто ладен навішати на масонів усі існуючі гріхи, в першу чергу — звинувачення у всесвітній змові з метою узурпації влади над людством. А середньостатистичний обиватель просто боїться того, про...

Господи, це Львів!

Прочитано на http://www.sunray.com.ua/ Якось їхав король землі Галицької та Волинської Данило із сином своїм Левом через річку Полтву. Сподобалась йому одна гора, й сказав король принцу: «На цій горі збудую замок і довкола нього місто, а в пам'ять того, що ти так хоробро бився з ворогами, назву це місто Львів». Княжич Лев поцілував батькову руку й відповів: «Дякую, батечку! Це місто буде мені любе!..» Так оповідає легенда про заснування на початку XIII століття одного з найгарніших міст України та Європи. Львівські чари Хто тут не бував, той ніколи не зрозуміє львівських чар. Треба прогулятися вузенькими вуличками міста Лева, старою бруківкою, відчути подих давніх кам'яниць, які ще пам'ятають середньовічних італійських, вірменських та єврейських купців. Треба постояти в тиші польського костелу чи послухати багатоголосий спів в українській церкві... Осягнути промовисте мовчання знаменитого Личаківського цвинтаря... Попити кави у славнозвісних львівських кав'ярнях і насолодитися галицькою галантністю та чемністю. Львів завжди був особливим. Він витримав десятки війн, набігів і штурмів....

Кавовий тур до Львов.Подорож по каварням Львова.

Прочитано на saga.ua Це місто немов обплутане павутинням історії, співом флейти і терпким запахом кави. Воно немислиме без кав'ярень або каварень, як казали раніше. Без їхнього затишку та того особливого відчуття, що тут зупиняється час. Непомітно й тихо він присідає в куточку, аби відпочити за філіжанкою кави по-львівськи. Починаючи з турецького кавника Перші згадки про каву в Україні датуються 1672 роком — саме тоді у Кам'янці-Подільському турки заснували першу каварню. Львів по-справжньому розсмакував цей напій у XVIII столітті. До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу, з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив каварню «Під синьою фляжкою». Згодом заклад відомого галичанина творив моду на каву у цілій Європі. Замість вивіски тут був почеплений турецький кавник, який згодом став знаком усіх каварників. А віденський скульптор Емануїл Пендель увіковічнив Юрія Кульчицького пам'ятником у столиці Австрії. У XIX столітті Львів немов очманів від кави. Її пили всі: спросоння і...

Міфи чи наукові аргументи?

Джерело: Львівська газета Нещодавній ювілей Львова був зовсім іншим, аніж ювілеї міст, свого часу проведені під контролем тоталітарної влади, а в деяких випадках (Москва щодо цього – класичний приклад) – з її ініціативи та повністю за її сценарієм. Різні версії відзначення 2006 р. 750-річчя першої згадки про Львів активно обговорювали з перших років незалежності. Врешті, 22 червня 2004 р. Верховна Рада України винесла постанову “Про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку Львова у зв’язку з 750-річчям заснування” (у текстах істориків ідеться про 750-річчя Львова, а не про 750-річчя його заснування). У ній “пропонува-ли Кабінету Міністрів України, Львівській обласній державній адміністрації, Львівській міській раді вжити термінових заходів щодо підготовки та відзначення 750-річчя заснування міста Львова”. Щойно в останні місяці перед запланованим святкуванням завдяки зусиллям міської влади, окремих громадських організацій і приватних фірм, які співпрацювали з мерією, проведено найнеобхідніші реставраційні роботи. У відгуках гостей ювілею можна було почути, що європейськість Львова засвідчували в їхніх очах не тільки архітектурні...

Маленький Берлін

Джерело: Львівська газета Львів знову став знімальним майданчиком. Цього разу в місті знімають нову російську пригодницьку комедію “Шпигун нашого часу”. Львів стане Берліном... Фільм знімає московське ТзОВ “Свіжий вітер”. За сюжетом, дія відбувається в Берліні під час завершення Другої світової війни. Герої стрічки – російські розвідники Шура Осечкін і радистка Зіна – ведуть “невидиму війну” в тилу ворога. Як розповіла “Газеті” директор картини Єлєна Васільєва, довго вибирали між Краковом, Калінінградом, Вроцлавом, Києвом і Львовом, проте надали перевагу саме нашому місту. – Тут дуже гарно поєднуються старовина й сучасність. Це нагадало Берлін, якщо додати трохи декорацій, вийде схоже. Зокрема, в нас заплановано сцени на площі Ринок, вул. Варшавській, Друкарській, Листопадового Чину, Костюшка. До нас звернулося дуже багато молодих і старших людей, які прагнуть узяти участь у зйомках фільму. В масовки залучатимемо львів’ян, здебільшого у “воєнні” кадри – одягнемо їх у військову форму нацистів і червоноармійців. Атмосфера міста і його мешканці нам дуже сподобалися! Також вона розповіла,...

Plugin by Social Author Bio