Львів: залізничний двірець [1]: "Капітан Очевидність був колись у Львові, про що свідчить ця меморіальна табличка:

Ну, вони були разом зі своїм американським колегою Captain-ом Obvious-ом:

Dworzec kolejowy:

У латвійський мові Львів — жіночого роду:

Біля універу з’явилися паркінги для велосипедів:

Славнозвісні таблички з назвами вулиць уже висять по всьому центрі:

Якби це я сам не сфоткав, я б подумав, що це фотошоп:

Fap-fap-fap!:

Написав би, шо Краків смокче, але поза центром міста навігація у Львові гімняна поки що. Але це дуже крутий рух. Чекатимемо вказівників на основні туристичні об’єкти.

Неймовірно гарна і пафосна трамвайна зупинка:

Кирилицю — геть:

Під штукатуркою проявилася стара польська вивіска:

Папір. (не розбірливо). Шкільні товари галантерейні.

Тримовна вивіска: для поляків — кав’ярня, для українців — кафе-бар, для решти — кава-бар (whatever it means):

Дитячий садок:

Загадковий напис на асфальті:

Пластикові вікна. Окремо мені хочеться відпиздити львів’ян за пластикові вікна. У цьому будинку половина вікон все ще європейські (зліва), а половина — монголо-татарські (справа):

Дехто має трохи більше смаку і ставить коричневі вікна (але металопластикову черепицю при цьому):

Особливий пиздець — православна церква з усіма елементами української кафебарно-гастрономної архітектури: пластикові вікна, сайдінг, пластиковий дах на вході, металеві ґрати на вікнах в стилі кафе-бару:

А біля неї — затишний львівський будинок, із жерстяним дахом:

Цікаво: можна прожити в місті все життя й не помітити купи деталей. Наприклад, вперше я підняв голову догори і помітив, як розташовують у місті електричні дроти: їх не вішають на стовпи, а натягують між будинками:

На перехрестях дроти утворюють охайні розв’язки:

Дротово-антенний натюрморт:

Іще дах:

Домофон:

Настінна творчість:

Що ще у Львові є прекрасного? Звісно, равлики:
"