Автор: oiseau Кожного разу, коли повертаюся до Львова іде дощ. Вже якось так склалося. Не можу сказати, що це мені страшенно не подобається. Швидше навпаки. І не те, щоб я любила дощову погоду, просто відразу відчувається, що у Львові все, як завжди, що повернулася додому.Люблю повертатись до Львова. І не має значення на скільки від'їжджала: на місяць, на тиждень, чи на два дні. Кожного разу дуже тішуся, що саме це місто є моїм домом. У цю мить люблю у Львові все. І тоді не помічаю жодних незручностей: паскудних доріг, обдертих стін -- тут все найкраще, найкрасивіше, найдосконаліше... Я тільки недавно зрозуміла, що львівський залізничний вокзал не може претендувати на звання найкращого, бо з огляду на комфорт пасажирів, має чимало вад. Більше того, я зрозуміла це не сама, а так, підслухала розмову і тоді, мабуть, вперше глянула на львівський вокзал критичним поглядом і подумала, що, мабуть, і справді він не може рівнятися із, скажімо, новим київським...

Автор: Якуб Лоґінов “ДО СКЛАДУ України входять: Автономна Республіка Крим, області, міста Київ, Севастополь та Львів”. Над такою редакцією статті 133 Конституції України треба серйозно поміркувати, якщо ми хочемо подолати наслідки совєцької та кучмівської політики ослаблення непокірного Львова. Бо хоча цього не хочуть показувати перед Києвом горді львів’яни, – без зовнішньої підтримки місту Лева не обійтися. Львів небезпідставно вважають унікальним у загальноконтинентальних масштабах. Географічне розташування, архітектурна спадщина, культурний та інтелектуальний потенціал мали б висунути галицьку столицю на провідне місце не те що в Україні, а й у Європі. Місце, куди, на зразок Праги, приїжджають туристи з усього світу, де мають центральні офіси третина українських корпорацій і представництв західних фірм в Україні – чому ж би ні? Таким шляхом розвиваються нестоличні міста Західної та Центральної Європи: Франкфурт, Краків, Женева. І не лише вони. Навіть Росія, більшість мешканців якої ледь животіють, часто явиться європейцям як символ багатства. Адже в цій деградованій загалом державі є оази розвитку та...

Автор: Галина Пагутяк Це місто колись єднало Схід із Заходом і було одним з найбагатших у нашому Королівстві .Тут охоче селились чужинецькі купці та мандрівні будівничі , бо їм подобалось толерантне ставлення до кожного , хто міг примножити скарбницю міста. Згодом , у прийдешніх поколіннях духи ощадності й працьовитості зазнали мутацій і виродились у демонів гендлярства та корисливості . Це трапилось не за нашої пам"яті , тож не треба ідеалізувати минуле. Циклічність історії аж ніяк не свідчить про загальний поступ людства . Ми не знайдемо у ній нічого такого , що б не траплялось раніше…" Ще раз мушу трохи описати смутне і бідне становище Львова в цей час . Утиск дійшов до найвищої міри . Видатки міста множились , а доходи щезали . Чисті колись бруки потопали в нечистотах , а мури , що оточували місто , і будинки розсипались . По кілька разів на рік накладали податки на міщан , однак грошей не вистачало...

Джерело: http://www.hw.net.ua У Львові є не лише файні кнайпи, львівські батяри, найгарніші:) кобіти, цікава і прекрасна архітектура, запашна кава, су перове пиво, але й веселі та оригінальні люди. І ці самі люди вигадують цікаві кльозети для тих самих цікавих кнайп, де батяри і кобіти смакують пиво та каву, які знаходяться в будинках з прекрасною архітектурою. Кумедно звучить, нє? Але то є дійсно так. Отже, пропоную пірнути у мандрівку найцікавішими львівськими кльозетами. Це насправді цікаво і зовсім не гидко. Коли хтось їде до Львова, то цілком логічно запитує у своїх друзів, куди потрібно забігти, де посидіти, щоб відчути Львів, а не просто побігати з фотоапаратом. І я впевнений на 99%, що одним з перших місць, яке йому порадять, буде каварня в ТО «Дзиґа». Лише тут можна випити кави з вогником, насолодитись прохолодним львівським пивом, спостерігаючи за спокійним життям Вірменської вулиці, в кінці якої, власне, і знаходиться та каварня. Звичайно ж, після пива вам захочеться до кльозету....