Якщо дивитись уважно …
Якщо дивитись уважно навкруги, то можна помітити багато цікавого в нашому місті. Прості та милі дрібнички, що можуть запросто підняти настрій та ще раз нагадують нам, чому ми його так любимо ... ... і я ходжу містом та збираю його фото з різних частин: Буде ще - ще - ще ... БУДЕ! 😉 Автор: Sonja Parker
Новий дорожній знак!
Автомобілісти, хто з вас знає, що означає цей дорожній знак на вул. Наливайка? 🙂 Автор: Sonja Parker
Львівська Вірменка в фотоісторії від Романа Метельського
Львівська Вірменка: Історики твердять , що вулиця Вірменська у Львові чи не найстаріша у місті. Кажуть що вона існувала ще в ХІІІ, адже приблизно в цей час у місті з’явилися перші вірменські поселенці. Ймовірно вони були купцями і ремісниками рівними в правах із місцевим руським населенням. Із наданням Львову магдебурзького права у 1356 почалось формування нового центру міста довкола нинішньої Площі Ринок. Забудова так званого «середмістя» була обнесена муром і трьома рядами валів. Новий вірменський квартал знаходився в північно-східній частині оточеного муром середмістя. Його центром стала вулиця, котра нині є ділянкою сучасної Вірменської. Культурним осередком кварталу був Вірменський собор, котрий в 1364 році став єпархіальним осередком для усіх вірмен Русі і Валахії підлягав безпосередньо верховному католикосу в Ечміадзині. За свідченнями іноземних мандрівників, забудова вулиці Вірменської була однією з кращих в місті на рівні з Площею Ринок і вулицею Руською. Вже у XV столітті тут було кам’яне брукування, водопостачання та зливна каналізація. До створення архітектурного ансамблю долучились...
Свято вулиці Вірменської – 22 жовтня 2011 року
Свято вулиці Вірменської - 22 жовтня 2011 року: У Львові 22 жовтня цього року відбудеться міське святкування присвячене одній з найстаріших вулиць Львова - Свято вулиці Вірменської! Свято організовується за ініціативи ресторану Mons Pius та Холдингу емоцій !Фест за підтримки вірменської громади Львова, Львівської міської ради, Центру міської історії, окремих культурних діячів, істориків та митців у співпраці з ресторанами та галереями, розташованими на вулиці Вірменській. Ідея Свята базується на відродженні львівських традицій та історії вірменської громади Львова, яка історично мала незаперечний вплив на розвиток міста, його культуру і традиції. Під час Свята львів’яни, туристи та спеціально запрошені гості матимуть нагоду в живій атракційній формі відкрити для себе історичні факти про Вірменську дільницю Львова, про будинки на вулиці та їх знаменитих мешканців, вірменську громаду Львова, відомих вірмен Галичини, розвиток вулиці Вірменської в різні історичні періоди та її роль в історії міста. На святі заплановані різноманітні події: концерти, виставки, майстер-класи, експозиція світлин, частування та покази фільмів, безкоштовні...
![Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова (2001) [djvu]](http://mylviv.com/wp-content/uploads/2012/03/110702173236113902_f0_0-290x290.jpg "Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова (2001) [djvu]")
Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова (2001) [djvu]
Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова (2001) [djvu]: " Опис: Довідник, метою якого є ознайомлення широкої громадськості з політичними діячами, митцями, літераторами, музикантами, науковцями, імена котрих увіковічнені в назвах вулиць Львова. "
Неперевершена Софіївка Львова
6 березня у Львові вперше проведуть екскурсію “Неперевершена Софіївка Львова”. Новий туристичний маршрут проходитиме вулицями І.Франка, Свєнціцького, Мушака, Дібровною та Ярославенка. У межах екскурсії, яку проводитиме гід із багаторічним стажем Лариса Михайлишин, заплановано оглянути будинок УКУ, інтер’єри барокового храму святої Софії, - повідомили організатори. Маршрут має до 3 кілометрів, триватиме екскурсія 2,5 години. Екскурсія підготована в межах проекту “Львівські шпацери”, що стартував у грудні 2010-го. Проект організований ГО “Підкова”, одним з туроператорів міста та за підтримки Львівської міської ради. "Проект має на меті популяризувати серед мешканців та гостей міста маловідомі туристичні об’єкти, - зазначив координатор проекту “Львівські шпацери” Андрій Шевців. - Є багато людей, яким нецікаво ходити центром Львова, натомість мають інтерес до нестандартних екскурсій".
Вся правда про літери Z та H на старих будинках Львова
Вам неодноразово доводилося бачити у Львові на стінах такі таблички, правда? Загадкова літера "H" на Вірменській, 22 Ну або такі... Загадкова "Z" на Донцова Зрештою, вони розвішані майже на кожній вулиці, котру забудовували до Другої світової війни, тож зустріти їх можна досить часто.Проте мало хто знає, що з ними робити й чому їх повісили. Мені розповів цю інформацію відомий екскурсовод та краєзнавець пан Петро Радковець, а вам я її переповідаю, доповнену деякими подробицями і власними спостереженнями. Цій табличці може бути понад 100 років Хоч львів'яни й згадують часи Австро-Угорщини лагідним "за бабці Австрії", все ж не все було гладко й чисто. Особливо чисто. Бувало, що всю вулицю вкривало сміття або товстий шар багнюки. А що робити, якщо в тому болоті загубиться щось важливе? От, наприклад, приїхали пожежники гасити пожежу, а через болото після дощу не можуть знайти гідрант? "Z" означає "зв'язок", "Н" -"гідрант" Раціональні та розважливі австріяки вирішили мудро - поставити вказівники на гідранти (Н)...
Субкультура львівських батярів
Подаємо увазі наших читачів лекцію, прочитану Юрієм Винничуком у межах Австрійських вечорів у Львові. Те, що я зараз вам розкажу, базується переважно на українських джерелах. Тут буде йтися саме про українських батярів. Тому що батяри у Львові були і українські, і польські, і єврейські. Також вони були не тільки у Львові, вони були у всіх галицьких містечках. Але львівські батяри були досить такі особливі. Батяри, ясна річ, існували здавна, але сам термін з’явився наприкінці XVIII сторіччя, коли сюди прийшла Австрія і з’явилися поліцаї угорського походження. Вони вживали такий термін, як «бетяр», що означає «розбишака», «шельма», «пройдисвіт», «дурисвіт» і т.д. Це слово стало популярним і десь на початку ХІХ століття воно вже трансформувалося в «батяр». Львів упродовж років перетворився у велетенський котел, в якому представники різних націй дали життя багатьом явищам. Батяр, або солодкий вар’ятунцьо, або макабунда й андрус – це все одне й те ж. У найвідомішій пісні співається: «За ругатками ходять батяри, хоч їм...
Кам’яниця з лицарями запрошує на свої уродини
Дом на Валовой, 11: " “Кам’яниця з лицарями запрошує на свої уродини” Цього року виповнюється 100 років побудови кам’яниці на вул. Валовій, 11. З цієї нагоди у четвер, 2 грудня відбудеться свято, під час якого будинок – іменинник «зазвучить» свіжо, дзвінко і незвично, щоб не тільки привернути увагу до себе, а й подарувати усім львів’янам і гостям міста гарний та радісний настрій. Запрошуємо на незвичний концерт – з балконів кам’яниці з лицарями, а також частування солодощами і гарячим пивом. Високий імпозантний будинок у стилі неоготики постав на місці розібраних застарілих будинків на замовлення власників ділянки Берл і Сабіни Фінклерів за проектом Артура Шлеєна у 1910 р. Своєрідною візиткою кам’яниці є її архітектурний декор роботи скульптора Тадеуша Блотніцкого – середньовічні рицарі з щитами, на яких містяться герб Львова (зліва) та герб земель Галичини і Волині (справа). У різні часи у будинку діяли різноманітні торгові, фінансові установи, бюро. Серед довоєнних мешканців були капітан Адам Оттокар, дантист Генрик...
З історії міста
З історії міста: " Пам’ятник Радянської Конституції, чи пам'ятник Сталінській Конституції, споруджений в жовтні 1939 р. Авторами були скульптор Сергій Литвиненко та київський художник Михайло Дмитренко, можливо, митці адаптували до місцевих умов проект, виконаний у Москві. Виконавцями були скульптори Євген Дзиндра та Андрій Коверко, можливою є участь учня Литвиненка молодого скульптора Якова Чайки. Пам'ятник виконувався на Кераміко-скульптурній фабриці, що відкрилася вже в 1939 р. на вул. Мучній. Місцем розташування пам'ятника було обрано центр міста, 'острівок' на вісі Гетьманських валів, між вул. Ягеллонською та пл. Св. Духа (тепер вул. Гнатюка та пл. І. Підкови). Тимчасовий пам'ятник, виконаний з бетону на дерев'яному каркасі, представляв собою величезну вертикальну композицію у вигляді колон, опасованих червоними прапорами. В нижній частині були розташовані фігури червоноармійця, робітника, матері з дитиною, студентки та старого гуцула з хлопчиком. Цементні фігури та написи українською, польською та єврейською мовами символізували дружбу народів за статтями Сталінської конституції. З початком Другої світової війни, 30 червня 1941 р. містом...
Романтичний Львів
Львів – місто з особливою, властивою йому романтикою і шармом камерних міських пейзажів... людей... запахів... звуків... тіней...епох...легенд і міфів, і чогось ще, що можна лише відчути але годі передати словами. Романтизм Львова відчувається в старовинних вузеньких вуличках, у неповторних подвір'ях, в його парках та скверах, що додають свіжості та затишку; в чудових панорамних краєвидах, що відкриваються з львівських пагорбів... Львів це місто інтимне, сентиментальне, що кличе до почуттів. Львів знайомить з різними гранями місцевої романтики: романтики старовини, несподіваних ракурсів, захопливих легенд і ще більш захопливих фактів...романтика львівського подвір'я...старого цвинтаря, романтика старезної львівської бруківки, кам’яні лабіринти, екзотичні назви та написи. Ось найголовніший перелік романтичних місць нашого Львова: 1. Балкон закоханих (пл. Ринок, 31). Прийдіть сюди з відкритими серцями, адже це місце, яке випромінює кохання. Колись польський король побачив у цьому вікні чарівну дівчину та й незчувся, як покохав її… 2. Італійський дворик (пл. Ринок, 6). Кажуть, завітавши сюди й затамувавши подих, в один момент можна почути...
Останні коментарі