В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "вулиці Львова"
Туристичне ознакування Львова: вказівники на об’єкти туристичного інтересу.

Туристичне ознакування Львова: вказівники на об’єкти туристичного інтересу.

Туристичне ознакування Львова: вказівники на об’єкти туристичного інтересу.: "Від сьогодні у рамках проекту «Cтворення міської туристичної-інформаційної інфраструктури у Львові» будуть встановлюватись вказівники на основні об’єкти туристичного інтересу: пам’ятки архітектури, музеї, церкви та інші цікавинки міста. Загалом буде встановлено 100 таких вказівників на території історичного ареалу міста. Підхід до дизайну вказівників є аналогічним як і у випадку з вуличними табличками. Ми вважаємо, що це перш за все функціональний елемент середовища, який повинен подати людині потрібну інформацію у потрібний час. Отже, вимоги до туристичних вказівників: Зрозумілість для максимальної аудиторії — позначення об’єктів повинні бути зрозумілими як для українських туристів, так і для іноземних, яких у місті близько 30 % від загальної кількості, написи повинні бути читабельними для людей із вадами зору, в умовах хмарної погоди, сутінків та темної пори доби. Людина повинна витрачати якнайменше часу на зчитування інформації, що знаходиться на вказівнику. Неагресивність до міського середовища — всі елементи системи міського знакування повинні бути неагресивними до середовища,...

Середньовічні «комунальники» прибирали тільки на площі Ринок

Середньовічні «комунальники» прибирали тільки на площі Ринок: "Рідко яка пора року у Львові обходиться без журналістського репортажу про роботу комунальних служб. Особливу увагу «Леополіс» приділяє роботі двірників, працівників прибирально-підмітальної техніки та інших служб, які роблять вулиці нашого міста чистішими. А як прибирали Львів у давнину? Про це розповідає книга Яна Геринського «Львів невідомий» (рік видання – 1938). Автор пише, що у 1878 році на прибирання Львова протягом цілого року виділяли близько 5 тисяч злотих. «У міських хроніках є інформація, що протягом усього 1630 року під час очищення міста напрацьовано 90 робочих днів, – пише автор. – Тому не дивно, що Львів у ті часи являв собою «нендзу». На прибирання міста йшло тільки 0,3% із загальних видатків міської скарбниці. У 1630 році для цього на рік видали 27 злотих і 29 гривень (для орієнтації – пара волів для перевезення сміття коштувала 45 злотих). Того ж року кінь коштував 28 зл., пара взуття – 2 зл., а...
«Львівське Корзо» – йдемо далі...

«Львівське Корзо» – йдемо далі…

«Львівське Корзо» – йдемо далі...: " На площі перед театром Скарбека можна відвідати львівський художній вернісаж, де продають цікаві сувеніри та вироби народних умільців (№3 на мапі). Поряд із вернісажем – будівля Національного музею у Львові (проспект Свободи, 20 – №4 на мапі) – одного з найвизначніших музеїв України, фонди якого налічують близько 130 тисяч експонатів. Зведення будівлі було завершене 1904 року у стилі пізнього неоренесансу за проектом Марконі і Яновського. Родзинка колекцій музею – збірка іконопису, що налічує чотири тисячі одиниць. Цікавою є також збірка народної сакральної скульптури, яка не має собі рівних за кількістю і мистецькою вартістю. Водночас у фондах музею зберігаються й шедеври митців світового значення – Пінзеля, Полейовського, Філевича. На особливу увагу заслуговує збірка рукописів та стародруків. Йдучи далі вздовж проспекту Свободи, проходимо повз реконструйовану частину міського оборонного муру і відбудовану у 90-х роках минулого століття «Вежу крамарів» (проспект Свободи, 18 – №5 на мапі), де працює ресторан. Далі перед костелом...
Львівське.

Львівське.

Львівське.: " цими вихідними пішли з батьком на пошуки туристичних черевиків для мене на Новий рік. Ідучи від району Краківської, зайшли на каву на Котлярській, 8 (за савєцких часів - Котельна). Колись для мене то був маргінес центру, без особливого інтересу проходжений транзитом на Збоїска до бабці і на город далі. Зараз це - прекрасна брукована вулиця, забудована, мабуть, в пізніх 20-х. Це - не сецесія, а достатньо типова для Львова польська забудова з дерев'яними сходами і вузькими подвір'ями. і от тобі халепа - в інтернеті ні одної фотографії цієї вулиці. Їй-Богу, наступного разу, коли матиму більше часу, пофотографую там. А які ваші улюблені вулиці у Львові? І які класні нові кнайпи появилися за тих 8 років, що я away?"Автор posmixator

ІЗ СПОГАДІВ ПРО ЛИСТОПАД У ЛЬВОВІ

ІЗ СПОГАДІВ ПРО ЛИСТОПАД У ЛЬВОВІ (Степан Салик, кол. дивізійник): "Мені тоді було шістнадцять років. Вдома я був найстарший. Жили ми у Львові при вул. св. Петра, бічна Личаківської, напроти церкви св. Петра і Павла. Дуже добре пригадую 1 листопада 1918 р., коли нам мати сказала, що Австрії вже «нема» і що кінець війні. На ратуші на ринку повівав вже український прапор. Мого батька ще тоді не було дома. Як старшину австрійської армії в резерві, його покликали до війська 1914 року. Спочатку він був на фронті в Карпатах у сусідстві Українських Січових Стрільців: Тухля, Славсько, Гребенів, Гольвецько, а опісля — на Волині. Мати просила нас молитися, щоб батько щасливо вернувся додому. Того дня — 1 листопада — ми всі побігли на ринок, щоб зблизька побачити синьо-жовтий прапор, який високо на ратуші майорів у проміннях раннього сонця. Велика радість огорнула нас усіх. При вході до ратушу українські вояки з австрійської армії, із синьо-жовтими пов'язками на раменах...

Двомовні таблиці на центральних вулицях Львова з’являться до Різдва

Двомовні таблиці на центральних вулицях Львова з'являться до Різдва: "У Львові відбувається реалізація проекту "Створення туристично-інформаційної інфраструктури м. Львова". Як поінформував 26 серпня під час круглого столу "Створення туристично-інформаційної інфраструктури в місті" заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів, після реалізації проекту у Львові, особливо в центральній частині міста, з’явиться велика кількість нових інформаційних носіїв з туристичною інформацією." Зокрема, за його словами, назви центральних вулиць мають бути написані двома мовами - українською і транслітеровано латинкою. Також з’являться таблички і вказівники, які вказуватимуть напрямок до цікавих для туристів об’єктів, стенди з картами і додатковою інформацією, вуличні електронні довідники. Передбачені туристичні автомобільні знаки, які допомагатимуть автотуристам під час руху від в’їзду до міста до центру. На восьми в’їздах до міста будуть встановлені великі інформаційні порти. Усе це доповнюватиме велика кількість поліграфічної продукції, яка розповсюджуватиметься через міський Центр туристичної інформації. В.Косів уточнив: "Почнеться усе з назв вулиць і нумерації будинків. Це буде зроблено до Різдвяних свят,...

У Львові не будуватимуть «бункер» на розі Вірменської-Краківської

Джерело: Об'єктивнО Готель на розі вулиць Вірменська та Краківська не буде будуватися за проектом Губерта Германа, який був представлений раніше. Причиною відмови інвестора від проекту австрійського архітектора був широкий протест львівської громадськості. Про це повідомив президент компанії "Будінвест" Віктор Коць, - повідомляє ініціатива "Збережи старий Львів". "Концепцію Губерта Германа відхилено, беремо за основу концепцію «Політехніки». З "бункером" покінчено", - сказав пан Коць.Президент "Будінвесту" додав, що проект усе-таки буде спільним, і австрійська сторона буде залучена до проектування. За словами президента "Будінвесту", Губерт Герман наполягає на внесенні в майбутній проект багатьох своїх візій, які, в тому числі, стосуються фасаду. Однак, перевагу надають концепції "Політехніки", яка передбачає якнайвірніше відтворення фасадів автентичних будинків. Її візьмуть за основу. Саме цей варіант львівська громада раніше назвала єдино можливим варіантом забудови на розі Вірменської та Краківська. Микола Бевз, Юрій Дубик та Губерт Герман зараз працюють над спільним баченням майбутнього проекту. Віктор Коць сказав, що роботу над проектом та робочі матеріали планується представляти...

Львів’яни прийняли резолюцію-заборону щодо будівництва готелю на розі Краківської-Вірменської

Джерело: Об'єктивнО Громадський форум Львова поширив повідомлення про те, що низка громадських організацій та представники львівської громади прийняли резолюцію, у якій висловилися проти забудови історичної частини міста, а саме – проти будівництва готелю на розі вулиць Краківська-Вірменська. Про це повідомили у прес-службі ГФЛ. У резолюції, зокрема, йдеться, що учасники громадського обговорення проекту забудови фрагменту історичного кварталу на розі вулиць Вірменська-Краківська у Львові, представники львівської громади та громадських організацій, заслухавши доповідачів та обговоривши ситуацію, що склалась довкола проекту будівництва на вказаній ділянці вважають неприпустимою реалізацію проекту будівництва в історичному середовищі Львова споруд, які дисонують і є дисгармонійними щодо історико-архітектурних пам’яток львівського середмістя.Крім того, переконані Львів’яни, виключною можливістю проектування будівництва на згаданій ділянці може бути лише реалізація концепції регенерації історико-архітектурного середовища кварталу з відтворення втраченої забудови на основі дослідження історичних, архівних, іконографічних та археологічних матеріалів зі збереженням історичної парцеляції, масштабу, силуету забудови та використанням традиційних для львівських історичних кам’яниць матеріалів, зокрема в частині проектування відновлення фасадів. Відтак,...
Смітник у центрі Львова

Смітник у центрі Львова

Автор: FredCat Що ви бачите на цьому фото? Так, розкопки, старий фундамент. А що видно тут? Ці самі ж розкопки з іншого ракурсу. Люди, годі смітити в себе під носом! Тримайте Перлину України в чистоті!

Легенда Погулянки

Джерело: Високий Замок Погулянка - прекрасна лісова відпочинкова смуга, в нетрях якої ще два століття тому буяло світське життя. Перетворити її на затишний лісопарк у 1818 році надихнувся юрист Венглінський. Згодом свої ідеї та кошти для впорядкування доклав й ресторанний барон Дістль. За сотні років пройшла Погулянка через різні життєві перипетії. Її перетворювали на ресторанну забудову, озерно-розважальний комплекс і просто модне місце відпочинку, де прогулювалися сім’єю, знайомилася і спілкувалася молодь, де граційно дефілювали прекрасні молоді панянки у найсучасніших на той час сукнях з Австрії чи Франції. Багато аристократів і львівських чиновників полюбляли посидіти тут в ресторані і посмакувати місцевою кухнею, варениками і смаженими курчатами.На відміну від сьогодення, де у вихідні львів’яни виходять прогулятися старими вуличками центральної частини міста, у ті роки увага жителів міста була прикута до тихої і романтичної Погулянки. У період її процвітання Львів нараховував в середньому 240 тис. жителів, і Погулянка, яка займала площу 100 гектарів, була еліксиром здоров’я, місцем, де панував...

Гора Льва

Джерело: ua5.com.ua Узгір'я Високого Замку на південний схід опадає до вулиці Театинської. В давніших часах під замковою горою був з цього боку глибокий яр; тут добували каміння, а як видобуток вже став не виплачуватися, полишено видовбані яри. Ніхто в цій околиці не жив, і пустирі страшили своєю самотністю. З часом це місце обернено на смітник, а що викидали туди й падлину, літом чути було сміття здалека. В половині XIX ст. осаджено на цих пустирях циганів. Цей мандрівний народ тримався тут кільканадцять літ, позакладав собі доми й кузні, де виробляли підкови та цвяхи для міських бляхарів. Але що вони не цуралися й злодійського фаху, то місто мусило їх звідси усунути. Яр з часом засипано сміттям і румовищем, місце сплановано й поведено туди вигідну дорогу, обсаджену деревами, що обходить замкову гору півколом. Пам'яткою минулого довгі літа була порожня кузня та криниця зі слабкою цямбриною, дуже глибока, звідки добували воду відром. Криниця ця мала сумну славу через те,...

У центрі Львова з’явиться «квітковий» лев

Джерело: Об'єктивно У центрі міста закінчують висаджувати квіти. Крім звичних клумб, цьогоріч зроблено і кілька нових. До благоустрою міста долучились і підприємці. Квітів цього року у місті побільшало, проте і крадіжок також. Повідомили «Об’єктивно» у прес-службі Львівської міської ради. У центральній частині міста уже проведено літню висадку квітів, зокрема поставлено 84 вазони, тільки на проспекті Свободи висаджено 2, 5 тис. штук квітів, на Марійські площі – 3,6 тис. На висадження квітів та догляд за клумбами у міському бюджеті на центральну частину міста передбачено 348 тис. гривень. Одна квітка вартує від 3 до 5 гривень, підвісні вазони – 120 та 180 грн. Висадженням та доглядом за квітами у Галицькому районі займаються ЛКП «Зелений Львів» та СП «Плантпол-Україна». Крім звичних квіткових композицій, у центрі планують зробити «квіткового» лева. Наразі підбирають квіти, а згодом визначать місце, де його розташують. Композиції з квітів у центрі не повторюються, в основному це віоли та сульфінії. Цьогоріч висадили і нові клумби на...