В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "вулиці Львова"
Біля "Дзиги"

Біля “Дзиги”

Автор: Юлія Лаврік

Місця, де шукають любов

Автор: Братья Балагановы Овіяний легендами старовинний Львів неначе створений для закоханих. Тут зустрічаються, знайомляться, освідчуються в коханні. Ви запитаєте, де ж у Львові шукати любов? Ми розповімо вам. У нас немає від вас секретів. Ідіть за нами по львівських дорогах кохання... Людина складається з бажань. Ми постійно прагнемо чогось: грошей, популярності, холодного пива, любові... Любові! Так! Саме з цього треба було почати. Бажання кохати і бути коханим – основне бажання людини. Як не крути, а славнозвісний Зігмунд Фрейд мав рацію. Чоловік живе задля того, щоб подобатись жінкам, а жінки, щоб зваблювати чоловіків. Усі наші думки і дії крутяться навколо протилежної статі. За вікнами вирує весна, а весною всі бажання загострюються. Ви більше не в змозі сидіти вдома. Лагідне сонце золотими пальцями схопило вас за вухо і тягне на вулицю. Куди піти вісняним днем? Звичайно ж, - на пошуки кохання! Як писав видатний поет, неперевершений співак любові, Сашко Гарматин: Я пам’ятаю мить чудесну, Переді мнов з’явилась...

Роман зі Львовом

Автор: Людмила Таран Якось і незчулася, що Львову – вже 750. Побачити це місто мріяла з дитинства. Не знаю-не відаю, звідки це палке бажання взялося в мене. Кожен, хто побував у місті Лева, має свій образ Львова. У мене з ним… роман. Він триває давно. Спершу обліковувала всі побачення з ним. Згодом збилась із ліку. Річище часу Щоразу, їдучи туди, почуваю любовне хвилювання. Наточується, як вода у дзбан, легке сп’яніння, ніжне запаморочення. Прибувши на вокзал, їду до центру лише на трамваї. Якось особливо – так буває тільки у Львові – скрегочуть на поворотах трамвайні колеса, похитуються вагончики жовто-червоні, вбираючи у вікна невідмиту, облущену, однак і досі стильну вулицю Городоцьку – з колишнім помешканням Богдана-Ігоря Антонича, з костьолом св. Анни на перехресті та костьолом св. Єлизавети (згадую старі назви, бо так заклалися вони в моїй пам’яті з пожовклих довідників). Ще їдучи Городоцькою, відчуваю: мої очі зсередини підсвічені очікуванням таємниці. Я чую ледве вловимий звук арфи. Звідки?...

Нарешті зелень

Настала пора, коли місто набуває привабливих рис. Аж приємніше від того, що дерева розпускаються, трава росте. Все навкруги стало затишним і комфортнішим. Нарешті можна довше мандрувати вуличками і парками міста з запахом кави. А Ви вже відвідали Львів цієї весни? Ще ні? От цей час і настав, щоб приїхати на "шпацер" вуличками Львова.

Забуті імена львівських вулиць

Автор: Братья Балагановы Львівським вулицям часто доводилось змінювати свої назви. Мало хто пам’ятає, які назви вони мали, коли у Львові господарювали австріяки, чи як називались за Польщі. Однак живе ще покоління, яке пам’ятає, як вони називались за часів Радянського Союзу. Звикли вони до нових, сучасних назв чи тужать за старими? Епоха незалежності розпочалась для Львова так само, як до того починалась радянська, а ще раніше польська – з перейменування вулиць. Деякі таблички з назвами вулиць зняли, на деяких замалювали стару назву, іноді забувши вписати нову. Технічний бік питання не містить складностей. Однак людська пам’ять – складна річ. Вибілити у головах львів’ян стару назву і вписати нову, виявляється, набагато складніше. Згадайте Парк Івана Франка, що біля університету. Його перейменували в парк імені Костюшко, але, не зважаючи на це, ще декілька поколінь львів’ян продовжували називати його старою назвою Огрут Ізуітський. На зміну назві парк Костюшко прийшла назва парк імені Івана Франка, та ми і надалі вперто продовжуємо...

Шалене львівське кохання

Автор: Ярослав МАРИНОВСЬКИЙ Ще в кінці XVIII століття на північній околиці Львова, неподалік Збоїщ, стояли дві кам'яні скульптури. Вони були начебто поставлені на тому місці, де через суперечку за прихильність дівчини двоє мешканців передмістя влаштували дуель. Під час поєдинку обоє загинули. Романтичні легенди про закоханих дуелянтів дуже подобались львів'янам, а ось реальний випадок з 1861 року, описаний істориками Козицьким і Білостоцьким. Жили-були у Львові два старі і добрі колєґи, обидва -- відомі львівські письменники, Валерій Лозінський і Кароль Цішевський. Кароль необачно познайомив друга зі своєю нареченою і той, не гаючи часу, почав добиватися її прихильності. Від колишнього колєґування не залишилось і сліду. Обидва почали образливо висловлюватись на адресу один одного у своїх письменницьких памфлетах. Після літературних образ нарешті Лозінський послав до свого найкращого товариша секундантів. Дуель відбулася 10 січня 1861 року між вулицями Калічою і Цитадельною. Суперники билися на шаблях. Лозінський, цей "львівський Дюма", як його називали в літературних колах, був нижчим на зріст і...

Слайдшоу вулиць Львова

Львів — рай для фотографа

Львів — рай для фотографа

Так називається пост про Львів фотографічний у блозі tivasyk@home . Львів — рай для фотографа-початківця: тут є величезна кількість архітектурних пам'яток та й просто цікавих об'єктів для ландшафтної зйомки, які всі зосереджені на відностно невеликій ділянці в центральній, старій частині міста. велика концентрація туристів дозволяє тут таки "полювати" на якісь кадри в репортажному жанрі тощо. весь антураж виглядає настільки "свіжо" як на жителя з будь-якого іншого міста україни, що не фотографувати тут просто неможливо. Більше львівських фото від tivasyk-а

Господарство

Джерело: http://www.geocities.com/prysjan Автор: Віктор Присяжнюк Ремесла, торгівля і промисловість. За княжих часів Львів мав ремісничо-торговельно-хліборобський характер. Торгівля мала переважно внутрішній характер або обмежувалас до зносин з найближчими сусідами: німці, прибалти, східні народи. Ремеслом займалися, крім українців, німці, вірмени, татари. На той час відомими були ремесла кожевників, грабарів, сідельників, тульників, лучників, ткачів, клобучників (плели шапки і панчохи), шевців, гончарів, ковалів, золотарів, плотників. З середини XIV ст. Львів набирає в основному торгівельний характер. Він стає "станцією" на торгівельних шляхах між Заходом і Сходом. Найвідомішим був чорноморський шлях. Німці ввели нові галузі ремесла, зокрема, це – римарі, уздарі, рукавичники, поясники, сап'янники, полотінники, муконники, мечники, шабельники, ножівники, голкарі, котельники, циновники, слюсарі, рушникарі, годинникарі, цегельники, вапнярі, мулярі, каменярі, ткачі, столярі, бондарі, токарі, стельмахи. Німці, також, впровадили поділ праці і спеціалізацію в поодиноких галузях ремесел. Ремісники, згруповані в цехи, були змушені дуже добре знати своє ремесло і тому їх вироби були просто зразкові. Перші цехи з'явилися у Львові вже в 1425...

Прохідні двори Львова

Джерело: http://www.geocities.com/prysjan Автор: Віктор Присяжнюк Центральний район Вхід Вихід 1 Вул. Снопківська між 23 і 25 – Вул. Кубійовича між 24 і 26 Орієнтири: Стрийський ринок, вул. І.Франка 100, маршрут тролейбуса N1; (37 квадрат) 2 Пл. Ринок 18 – Вул. Староєврейська 7 Орієнтири: Ратуша; (25 квадрат) 3 Вул. Свенціцького між 7 і 9 – Вул. Снопківська між 34 і подвір'ям СШ 27 (Свенціцького 15) Орієнтири: кінцева зупинка трамваю N4, вул. І.Франка 108, маршрут тролейбуса N1; (37 квадрат) 4 Вул. Свенціцького між 13 і 15 (дірка в заборі на подвір'ї СШ 27) – Вхід на подвір'я СШ 27 (зі сторони вул. Снопківської) Орієнтири: кінцева зупинка трамваю N4, вул. І.Франка 108, маршрут тролейбуса N1; (37 квадрат) 5 Вул. Свенціцького між 42 і 46 (44 будинок відсутній) – Вул. І.Франка між 119 і 121 (дірки в заборі 119-го будинку) Орієнтири: кінцева зупинка трамваю N4, парк Залізні Води; (37 квадрат) 6 Вул. Січових Стрільців між 5 і 7 (через...

Військові могили давнього Львова

Джерело: http://www.geocities.com/prysjanАвтор: Ян Парандовський Роками, що складалися на століття, Війна та Смерть оточували мури старого Львова сумним вінком вояцьких могил. Загиблі під час облог та штурмів міста, померлі у таборах від ран та хвороб, заморені голодом і холодом знаходили останній притулок у львівській землі. Полеглих, зазвичай, ховали товариші по зброї – у нашвидкоруч викопаних могилах, з мінімумом церемоній, а то й взагалі без них. Для татар і турків похорон полеглих був обов'язком, бо Коран забороняє залишати тіла правовірних без поховання. Якщо ж на похорон не було часу, вони старалися принаймні спалити трупи. У 1695р., при відступі з-під стін Львова татари знесли тіла своїх загиблих до дерев'яної церкви Воскресіння (при нинішній вул. Замарстинівській) і спалили їх разом з храмом. У випадку, коли тіла загиблих залишалися на полі бою або у покинутому таборі, їх похованням займалися міські гробарі. При будь-якій нагоді вони мародерствували, і навіть не зупинялися перед оскверненням тіл вже похованих вояків. “Гробарі, що мали стерегти...

Західні ворота в Україну

Джерело: http://www.ukraineinfo.org/ Західні ворота в Україну Ви побували у столиці Києві і вважаєте , що вже все знаєте про Україну ? А ось і ні . Сприйняти і зрозуміти цю країну по - справжньому можна тільки побувавши в її західній “ секретній столиці ” – Львові . Всього година літаком з Відня чи Берліна - і Ви вже у левовому місті . Тут ця благородна тварина у пошані . І першими , хто зустріне Вас у Львові , будуть скульптури сотень кам ’ яних левів . Львів – дуже поетичне місто , оповите серпанком легенд . Вузькі середньовічні мощені бруківкою вулиці , різностильне архітектурне оздоблення – усе збереглося у своєму первозданному вигляді . У давнину Львів був столицею потужної слов ’ янської держави - Галицько - Волинського князівства . Перебування у складі Австро - Угорської імперії , а потім Польщі зробило свій внесок у формування неповторного образу міста . Проте , незважаючи на всі примхи...