Йдемо на каву?
Джерело: KAVA.lviv.ua В ранішню та обідню пору незавжди є час поїсти. Але львів’яни завжди знайдуть час, аби вийти та випити горнятко запашної львівської кави. Ділова зустріч, чи просто посиденьки з друзями – будь-яка подія, яка збирає людей за кавою, народжує запитання: «У яку кав’ярню чи ресторан піти? Де кава буде наймачнішою?». А от смак кави залежить від багатьох чинників – від виду, сорту, методу приготування. Існує три основних види кавових дерев: арабіка, яка є найпопулярнішою завдяки великій кількості сортів, робуста – більшу частину якої вирощують в Африці і ліберіка (менш популярний вид). Але яким би не був вид чи сорт кави, важливу роль у смаку кави відіграє її обробка (смаження). Тож виробником кави вважається не той, хто її вирощує і збирає, а той, хто обсмажує і пакує. Тому купівля смаженої кави може обійтися ресторану або кнайпі утричі дорожче, аніж зеленої. І якщо буквально декілька років тому львів'яни не уявляли ранок без горнятка заварної кави з...
Казка старого лева
Автор: Володимир Мороз Що там можна побачитиДоволі вузькі звивисті вулички, дратівливі трамваї, від дзвінків яких можна просто оторопіти, люди, які поспішають кудись або просто прогулюються старовинною стесаною ногами бруківкою поміж старовинних і не дуже дерев… Усе це Львів, а точніше його центральна, історична частина.Колись центр і був власне містом. Тут жили, працювали, народжували дітей і завершували свій земний шлях тисячі тисяч людей різних вір і народів. Але минув час, і центр більше нагадує музей. Весь старовинний Львів нагадує музей, кожна його частинка, кам’яниця і навіть ріг вулиць. Майже кожен будинок старого міста є пам’яткою архітектури або історії, розповідає про якусь подію чи відому людину. Тут всюди ховаються таємниці, їх потрібно тільки навчитися відкривати — дивитися відкритими очима на все, а головне на те, що над головою і під ногами. Напевно, якби Шерлок Холмс був українцем, то він жив би саме у Львові.Місто можна оглядати скільки завгодно, але найкраще присвятити йому два-три дні. Саме за стільки...
Кав’ярня – пуп буття
Автор: Ростислав Легкий Для тих, хто приїжджає до Львова з інших міст України (Києва, Дніпропетровська, Запоріжжя), Місто Лева є насамперед іншою Україною. Кращою чи гіршою, але таки іншою, альтернативною візією держави. Той, хто живе у Львові постійно, як правило, не має схожих ілюзій. Його око помічає і руйнацію пам’яток архітектури, і несмак, і невігластво. Але й для цих розчарованих і критично налаштованих львів’ян є місце, де вони натрапляють на інший Львів та іншу Україну. Місце, де ми стаємо такими, якими хотіли би бути самі й якими хотіли би бачити інших. Тверезими, приязними, стриманими в жестах і манерах, сповненими власної гідності, любові та поваги до довколишнього світу. Це маленький провулок між каплицею Боїмів і Катедральним собором Успіння Пресвятої Діви Марії. Тут люди п’ють каву, але насправді приходять сюди по інше – по епізод зі свого життя, коли, не виїжджаючи з міста, можуть відчути себе нормальними мешканцями Старого світу, старої доброї Європи, хай як там заяложена риторикою...
Файна Львівська Кава
Джерело: КАВА-ЧАЙ Одним із найкорисніших для українців наслідком тривалих і в минулому не дуже дружніх стосунків з турками є, безумовно, прихід у наш побут одного дійсно файного напою з далеких арабських країв. Цей напій зветься кавою. У світі існує безліч різних напоїв із кави - від холодного грецького фрапе з розчинної кави в конденсованому молоці чи в вершках і з товченим ледом, аж до гарячої файної львівської кави. Каву п'ють солодкою і без цукру, чорною і з молоком або з вершками. Каву готують у спеціальних і в будь-яких посудинах, у спеціальних машинах і без. Каву варять або розчиняють у воді, заливають окропом або цідять окріп через неї. Але ми говоритимемо зараз про найкращий із усіх різновидів кави. Про неціджену, нерозчинну, не просто залиту окропом, одним словом - про Файну Львівську Каву.Аби запобігти непорозумінь - кава не росте ві Львові. Ані поблизу, нє. Каву треба завозити з тепліших країв, бо ця рослина дуже чутлива до морозів...
Кнайпи Львова у вихідний день
Вчора була здійснена споба відвідати львівські кнайпи. Спочатку зайшли в Кумпель - народу тьма. Сісти нмеа де. Далі був заклад - Гасова лампа - повний аналог з людьми. Далі - Лівий берег, думаєте потрапили? Звісно, що ні. І пошуки продовжувались. На вулиці фурманській - Паб "Архів". Ура. Є місце. Але цікавий паб. Вибір пива аж 5 видів - stella artois, чернігівське біле і світле, hoegaarden, leffe. І маю підозру, що вони вже всі на одному заводі лиються:). музичне оформлення - канал мюзік бокс. Хіба це може така музика бути в пабі. Бе. Додам, що цей паб зроблений тими ж людьми, що і сусідній узбецький ресторанчик Бухара. Відповідно і підхід. Ну і на сам кінець, захотіли кави. Пішли в пошуки. Біда закладів, що всі працюють до 22:00. А вже буда 21.15. Але ніхто не здавав і ми таки потрапили, вважаю найкраще місце, кав'ярня "Світ кави". принцип обслуговування - там аля бістро. Але. Працюють до 23:00 у...
Вулиця Вірменська: унікальність Сходу та оплот андеграунду
Автор: Оксана Нагірна Вірмени з’явилися у галицькій столиці в XIII ст. Відтоді й є у місті Лева вірменський квартал. Купці з Кавказу відігравали значну роль у налагодженні торговельних зв’язків Львова з іншими державами, — їхні каравани доходили аж до Туреччини та Індії. За свідченнями хронік, вже у ХVI ст. вулиця Вірменська мала водогін, каналізацію і була викладена бруківкою. Вірмени творили окрему громаду, котра мала власні суд, банк, бібліотеку, лікарню і школу. У 1356-1363 рр. будується храм Успення Пресвятої Богородиці, який став вірменським кафедральним собором. На стінах храму — різьблені жертовні хрести — хачкари. Окремі з них датовані XIV ст. Унікальною є конструкція купола, яка опирається на ребра, викладені з глиняних глечиків. Над входом до подвір’я стоїть вежа — дзвіниця. Навпроти входу на подвір’ї — колона із постаттю Святого Христофора, патрона мандрівників (1726). Розповідаючи про вулицю Вірменську, неможливо оминути стару кав’ярню — місце львівського андеґраунду. А ще тут і досі найсмачніше готують каву по-східному.
Львів вдруге пригостив кавою
Джерело: Сумно?Ком Якщо у львів'ян або мешканців будь-якого іншого європейського міста запитати щось на кшталт: «З чого починається ваш ранок?» або «Що додає вам снаги протягом робочого дня?» - більшість відкажуть не замислюючись: «Звісно, це ж кава!». Отож, посмакувати цей тонізуючий напій за найнеймовірнішою рецептурою всі бажаючі могли у Львові протягом 17-19 жовтня на другому кавовому фестивалі. «На каву до Львова» з'їхалось близько 4 тисяч мешканців та гостей міста. Кожен мав можливість протягом усіх трьох днів навідати кав'ярню-учасницю і скуштувати там запашної кави, віддавши опісля за неї свій голос. Участь у святі взяли кав'ярні: «Вірменка», «Віденська кав'ярня», «Золотий дукат», «Театральне», «Францішка», «Її величність», «Під синьою пляшкою», «Під Клепсидрою», «Кабінет», «Кав'ярня мапа», «Прага», «Казанова», «Світ кави», «Чарівний ліхтар», «Double coffe». Минулорічний фестиваль тривав всього один день і багато бажаючих не змогли належно оцінити кавовий асортимент Львова. Тому організатори вирішили подовжити фестиваль ще на два дні. Безпосередню перемогу здобула «Віденська кав'ярня», за яку віддали свій голос понад...
На каву до Львова
Джерело: ZAXID.NET Цієї п’ятниці, 17 жовтня, у Львові розпочнеться другий фестиваль "На каву до Львова". "Цього року ми даємо можливість гостям та мешканцям міста розтягнути задоволення та три дні ходити кав’ярнями, які є учасниками фестивалю, аби скуштувати "фестивальний" напій, який готує до свята кожен заклад, і проголосувати за той, що найбільш сподобався. В неділю, 19 жовтня, о 21.00 відбудеться нагородження переможців", - повідомив 14 жовтня під час прес-конференції начальник управління культури та туризму Львівської міської ради Андрій Сидор.Участь у фестивалі, зокрема, візьмуть кав’ярні: "Вірменка", "Віденська кав’ярня", "Золотий дукат", "Театральне", "Францішка", "Її величність", "Світ кави", "Під синьою пляшкою", "Під Клепсидрою", "Кабінет", "Перше", "Кав’ярня мапа", "Кентавр", "Прага", "Казино", "Цукерня".Щоправда, каву бажаючим доведеться купувати, хоча організатори обіцяють, що ціна на неї буде меншою, ніж завжди. "Ми розповсюджуватимемо газету "На каву до Львова". В неділю король та королева свята об’їдуть всі кав’ярні на кареті. На площі Ринок варитимуть каву, проходитиме фестиваль ремесел. Гасло фестивалю - "Проголосуй за каву" -...
Західні ворота в Україну
Джерело: http://www.ukraineinfo.org/ Західні ворота в Україну Ви побували у столиці Києві і вважаєте , що вже все знаєте про Україну ? А ось і ні . Сприйняти і зрозуміти цю країну по - справжньому можна тільки побувавши в її західній “ секретній столиці ” – Львові . Всього година літаком з Відня чи Берліна - і Ви вже у левовому місті . Тут ця благородна тварина у пошані . І першими , хто зустріне Вас у Львові , будуть скульптури сотень кам ’ яних левів . Львів – дуже поетичне місто , оповите серпанком легенд . Вузькі середньовічні мощені бруківкою вулиці , різностильне архітектурне оздоблення – усе збереглося у своєму первозданному вигляді . У давнину Львів був столицею потужної слов ’ янської держави - Галицько - Волинського князівства . Перебування у складі Австро - Угорської імперії , а потім Польщі зробило свій внесок у формування неповторного образу міста . Проте , незважаючи на всі примхи...
Кавовий тур до Львов.Подорож по каварням Львова.
Прочитано на saga.ua Це місто немов обплутане павутинням історії, співом флейти і терпким запахом кави. Воно немислиме без кав'ярень або каварень, як казали раніше. Без їхнього затишку та того особливого відчуття, що тут зупиняється час. Непомітно й тихо він присідає в куточку, аби відпочити за філіжанкою кави по-львівськи. Починаючи з турецького кавника Перші згадки про каву в Україні датуються 1672 роком — саме тоді у Кам'янці-Подільському турки заснували першу каварню. Львів по-справжньому розсмакував цей напій у XVIII столітті. До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу, з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив каварню «Під синьою фляжкою». Згодом заклад відомого галичанина творив моду на каву у цілій Європі. Замість вивіски тут був почеплений турецький кавник, який згодом став знаком усіх каварників. А віденський скульптор Емануїл Пендель увіковічнив Юрія Кульчицького пам'ятником у столиці Австрії. У XIX столітті Львів немов очманів від кави. Її пили всі: спросоння і...
Останні коментарі