Вам це треба бачити на власні очі 🙂 З 1 по 30 листопада 2010 року кав’ярня-галерея «ШТУКА» запрошує переглянути виставку світлин на тему «Коти-волоцюги та їх походеньки Львовом» та вибрати найкращу роботу. Всі деталі читайте на lviv-online.com 1. Ірина Куцин - «Дивноокий» 2. Надійка Гербіш - «Хранитель скарбів» 3. Дзвіна Тислюкевич - «Заповільнена дія» 4. Тетяна Антоненко – «Кіт-волоцюга» 5. Андрій Козак - «Інтриган» 6. Ольга Тесленко - «Серед своїх, або Сімейство котячих» 7. Катерина Москалюк - «Господар подвір’я» 8. Оксана Андрущенко – «Маленький страх» 9. Тарас Карабін - «Вполювати кота» 10. Артьом Дакелін – «Інь-Янь» 11. Олександра Сосновська – «Пухнаста бандероль» 12. Володимир Хижинський – «Господар двору» 13. Марта Калиняк – «Львовом бродить «кот учьоний» 14. Олег Циб - «Доля» 15. Оксана та Андрій Олійники - «Виліз котик на плотик» 16. Ніна Болтова - «Швейцар» 17. Юрко Мориквас - Без назви 18. Діна Турук - «Майже лев» 19. Інна Перевалова - «Котячі мрії» 20. Марія Білян та Богдана Гринда - «Вечірня сієста» 21. Дмитро Вишинський - «Хто сказав «мяу»?...

Незвичний погляд на будівництво львівського стадіону: "Незвичний погляд на будівництво львівського стадіону "

Якби я мав 300 гривень...: "Якби я мав вільних (зайвих) 300 гривень - плюнув би на справи, та гайнув на день до Львова, тільки не вуличками блукати. Є в мене давня дурнувата ідея: приїхати, коли падолист, узяти мітлу (мабуть, доведеться купити на базарі) та цілий день тихенько підмітати доріжки у скверику біля Порохової вежі. А, щойно, з’ясував, що не маю, навіть, нормальних осінніх знімків Львова для ілюстрації цього допису... От біда! UPD: Є трохи жовтих листочків! "

Львів за німецької окупації: " Випереджаючи можливі зауваження: це просто фото. Це не пропаганда, не агітація «за» чи «проти». На цих фото нема війни, крові, болю й відчаю. Це не означає, що їх не було. Вони були і в нелюдських масштабах. Просто паралельно були й такі моменти… Пара Діти Родина Піжон Екзотика львівського зоопарку Біля Ратуші Вуличні вказівники Нагородження жокеїв після скачок На початку німецької окупації в кінотеатрах ще демонстрували радянські ліричні фільми Німецькі офіцери та чиновники святкують Різдво у Львові Сцена з життя Ще радянська поштова скринька NB Фото з форуму «Рейберт» від користувача Norman2."

(title unknown): " Невелика фоторозповідь про львівський трамвай. Вірніше про те, де наші трамвайчики відпочивають та ремонтуються, доглядаються та мабуть ще й обклеюються рекламою. Завдяки хлопцям з Експлорера потрапив в трамвай-сіті на Городоцькій. За лінком - ілюстрований звіт користувача Roy, під катом - мої (dali_bude) фотографії. "

Індіанці у Львові [1]: " В центрі Львова, біля фонтану я зустрів їх. Вони відразу привернули мою увагу, якісь не такі, не буденні, можливо за рахунок одягу, або поведінки. Вони не сірі, понурі, вічно поспішаючі, їх скоріш можна назвати випадковими прибульцями з іншого світу (континенту)."

Погляд з бездонної вуличної калюжки в місто: " Десь отак зараз виглядає дощовий Львів від eagle_x"

Квітковий годинник у Львові. Фото:  У Львові поблизу площі Митної відновили квітковий годинник. Подібний стояв тут років 50-60 тому. Вартість нового годинника - 178 тис. грн. Площа клумби-годинника - 16 кв. м. На годиннику висаджено близько 600 кущів хризантем: білих, жовтих, бордових та малинових. З міського бюджету на встановлення годинника виділено 98 тис. грн. Окрім міста, долучилися меценати. Компанія «Київстар» виділила 40 тис. грн, Львівський склодзеркальний завод - 20 тис. грн. Над годинниковим механізмом працював львівський годинникар, доцент кафедри фізики Львівського національного аграрного університету Олексій Бурнаєв. За його словами, механізм годинника має вагу у 310 кг, електронний блок захищений, навіть квіти, які на циферблаті, будуть підливати не водою, а спецрозчином. Годинник працюватиме і взимку: його квіткову частину закриватиме спеціальний банер."

Більше фото...

Львів з Цитаделі: " Прогуляйтесь по одному з історичних місць Львова – львівській Цитаделі. Збудовано львівську Цитадель австрійським урядом у 1850-1856 рр. Час будівництва цієї фортеці співпав з неспокійним для багатонаціональної Австрійської імперії періодом, якій загрожував територіальний розпад через внутрішні повстання. Для гаранту своєї майбутньої безпеки Відень розпорядився у кожному столичному місті збудувати Цитаделі, які б наводили страх на місцевих мешканців і придушували б будь-які супротиви. У столиці Богемського королівства Празі під потреби Цитаделі перебудовується замок Вишеград, у вільному місті Краків - колишня резиденція польських королів - Вавель. І лиш у двох столичних містах імперії за останнім словом техніки будуються нові, надсучасні укріплення - Цитадель у Будапешті на горі Св. Геллерта та, цілком нова, у Львові на горі «Турецькі шанці». І лише у місті Лева наявність широкого плато дало змогу з розмахом реалізувати усі найновіші інженерні та архітектурні задуми провідних архітекторів Відня. Новим видом оборонної споруди, яку використали при проектуванні львівської Цитаделі стала Максиміліанська вежа,...