Джерело: http://www.geocities.com/prysjan Автор: Віктор Присяжнюк Ремесла, торгівля і промисловість. За княжих часів Львів мав ремісничо-торговельно-хліборобський характер. Торгівля мала переважно внутрішній характер або обмежувалас до зносин з найближчими сусідами: німці, прибалти, східні народи. Ремеслом займалися, крім українців, німці, вірмени, татари. На той час відомими були ремесла кожевників, грабарів, сідельників, тульників, лучників, ткачів, клобучників (плели шапки і панчохи), шевців, гончарів, ковалів, золотарів, плотників. З середини XIV ст. Львів набирає в основному торгівельний характер. Він стає "станцією" на торгівельних шляхах між Заходом і Сходом. Найвідомішим був чорноморський шлях. Німці ввели нові галузі ремесла, зокрема, це – римарі, уздарі, рукавичники, поясники, сап'янники, полотінники, муконники, мечники, шабельники, ножівники, голкарі, котельники, циновники, слюсарі, рушникарі, годинникарі, цегельники, вапнярі, мулярі, каменярі, ткачі, столярі, бондарі, токарі, стельмахи. Німці, також, впровадили поділ праці і спеціалізацію в поодиноких галузях ремесел. Ремісники, згруповані в цехи, були змушені дуже добре знати своє ремесло і тому їх вироби були просто зразкові. Перші цехи з'явилися у Львові вже в 1425...