Джерело: Mikroskop pana Jurka Провідним покрівельним матеріалом у давньому Львові був ґонт. Сприяли цьому як дешевизна і доступність матеріалу, так і розвинуті традиції будівництва з дерева. Якщо ж врахувати, що добре просмолений ґонтовий дах міг слугувати протягом десятків років, то не дивно, що ґонтом крили не лише дахи міщанських кам'яниць, але й костели, церкви, оборонні споруди.Добре висушений і просмолений ґонт був надзвичайно легкою поживою для вогню. Пожежі, під час яких вигорали цілі квартали, були частим лихом у Львові. Високі дахи (при покритті ґонтом висота даху повинна становити не менше половини ширини будинку) з матеріалу, що легко займається, сприяли розповсюдженню вогню. Для локалізації пожеж усі навколишні будівлі необхідно було "з дахів і верхів соснових оголити, і ледь тим шкідливим способом місто ґвалтовної пожежі уникло". Так було у середмісті, на околицях якого звичними вважалися криті соломою будинки убогих львів'ян; численні ухвали магістрату і розпорядження власників юрисдикцій про заборону покриття будинків соломою.При постійній загрозі пожеж впровадженням вогнестійкого покриття...