День Рідної мови
Дорогі побратими і посестри! Справа термінова і дуже важлива. 21 лютого, наступного понеділка, як відомо, День рідної мови. Ви самі прекрасно бачите, що коїться з державною мовою в нашій нещасній країні. У ситуації крайньої наруги над святими для кожного з нас речами ми не можемо мовчати. Тому ми влаштовуємо у Львові всеукраїнський письменницький марафон "Рідною мовою". 21 лютого з 15 до 21 години у великій сесійній залі львівської Ратуші - цілком пристосованій для такої акції - відбудуться читання із прямою радіотрансляцією на площу Ринок. Дуже просимо всіх, хто може приїхати, приїдьте! В нас нема спонсорів. До цього не причетна (дякувати Богу) жодна партія. Приїхати до Львова - акт вашої доброї волі. Але це надзвичайно важлива річ. Кожен з вас матиме виступ, ваш голос почують не лише львів'яни. Хто зможе прибути, а не матиме можливості того ж вечора від'їхати і потребуватиме ночівлі, пишіть, ми щось придумаємо і переночуємо. А також зголошуйтеся, кого треба зустріти, і оскільки зима і...
Короткий словник львівської ґвари
Упорядник: Люба Козак Тисніть щоб перейти до словника на Львівська ґвара Нормативна українська аґрафка айнбрух аліво аліяс алярм академус, академік акомодуватися амант андрути анцуґ аус - 1. шпилька, 2. подруга - вламання - та де там - інакше - тривога - студент академії, університету - звикати, пристосовуватися - коханець - вафлі - одяг - кінець бадиль баєр байґель байриш байтлювати бакфіш балабух балаґула балак баламкатися балватунцьо балікати бальон банда бандзьох банти банувати баняк банька бараболя батяр батярівка батярня баюра безхосенно бельбас бельфер берелка беретка бесаги бештати бздура біба бібулка біня бісоватий билблати блатувати близна блят бовтати бонґу бранжа братрура бровар бронзовий брусоватий буда будний буйда бульба бумцик бухач бурмило бусько бухт бюро - бур’ян - брехня - булка (чотиридільна) - пасмо волосся над чолом - оббріхувати - підліток - тісто, що підійшло - візник - розмова - хитатися - болван - балакати - ґумовий м’яч - оркестр - великий живіт - драбинка для курей -...
Росіяни та російськомовне населення у сучасному Львові
Автор: Анна Вилеґала У минулому Львів був зразком багатонаціонального і полікультурального міста. Навіть якщо заперечувати існування мультикультуралізму як ситуації мирного співіснування різних етнічних та національних спільнот, неможливо забути про те, що місто створювалося саме різними громадами. Друга світова війна рішуче змінила цю картину. Львів став містом набагато більш мовно- та національно одноманітним, але водночас з’явилися нові національні меншини, які згодом відіграли визначну роль у розвитку міста, і відіграють її й донині. Однією з таких меншин є росіяни та російськомовне населення Львова. Вони з низки причрн є цікавою темою для соціологічного дослідження: порівняно небагато на цю тему було проведено досліджень, післявоєнний Львів традиційно вважається містом української мови та української культури, яке важко піддавалося русифікації та не сприйняло ні росіян, ні російської мови. У цій статті я хочу зосередитися на становищі росіян та російськомовного населення у сьогоднішньому Львові, і спробувати проаналізувати такі питання як їхня національна ідентичність, поняття батьківщини, проблема асиміляції, стосунки меншість – більшість. Основною темою...
Nostaljgija, abo EX ORIENTE TENEBRIS
Джерело: ZAXID.NET Львів грабують так, як грабував Хмельницький разом з татарами й разом з Москвою, як грабували шведи разом з Мазепою. Львів – це кінець історії...Колись давно, ше будучи учнем училища, після перегляду фільму «Фаворити місяця» мені захотіло ся затримати настрій, навіяний в кінотеатрі. Я шпацерував вуличками і уявляв себе свідком подій, заінспірованих Іоселіані. Акція цього фільму відбувала ся і знімала ся в Парижі.Я йшов Львовом, день переходив у вечір, моросив дощ і на вуличках майже не трапляли ся люди. Моя уява затримала ся на помаранчах. Тобто на кадрах із фільму, коли помаранчі розсипають ся і котять ся хідником. Стан тротуару і сірість радянського бруду на ньому повернули мене в реальність. Радянська реальність мені не подобала ся, вона не пасувала до мого Львова. Мій дідо народив ся у Львові за Галицької автономії (тобто за Австрії), і він не любив радянськості; мій тато народив ся у Львові за Польщі, він не любив радянськості; я народився у...
Останні коментарі