Прогулюючись елегантним і на сто відсотків європейським Проспектом Свободи, важко собі уявити, що два століття тому це була болотиста рівнина річки Полтви, заросла очеретом, а прапрадіди нинішніх львів’ян з човнів стріляли тут качок. Після того, як Галичина увійшла до складу Австрійської імперії, у цій місцині, розібравши оборонні укріплення, влаштували променаду, або Корзо – прогулянковий бульвар з містками через ріку Полтву, по яких дефілювали міські модниці.      Полтву у другій половині XIX століття загнали під землю: Львів був позбавлений річки, але набув одну з найдосконаліших у Європі каналізаційних систем. Колишні оборонні вали поступово забудували і Львів отримав новий, третій за свою історію центр міста, прогулянку яким ми почнемо від Львівського Національного  Академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької (проспект Свободи, 28, №1 на мапі) – архітектурної перлини у стилі неоренесансну, одного з найгарніших театрів Європи. Збудований на початку ХХ століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського.      Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською...