В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "1970"
Монастир Святого Серця

Монастир Святого Серця

Монасти́р Свято́го Се́рця (повна назва: Монасти́р Згрома́дження Сесте́р Найсвяті́шого Се́рця Ісусового; лат. Sacre Coeur) — жіночий римо-католицький монастир, що проіснував століття у Львові (з 1844 по 1944). Від комплексу монастиря залишився один корпус, пам’ятка архітектури історизму (неоренесансу). Адреса: площа Святого Юра, 1/2. До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк — нині сквер на площі Св. Юра. Парк спроектував і збудував у 1897 році будівничий Стрийського парка Арнольд Рьорінґ. Монастир Святого Серця засновано в 1844 і закрито в 1944. До будівлі монастирського виховного корпусу прилягав костел Святого Серця Ісусового. Костел будували з 1844 по 1855 роки на кошти ерцгерцога Фединанда д’Есте (ім’я якого в свій час носила площа Міцкевича) та архієпископа Пістека з мотивами готичного і романського стилів за проектом Вінцента Равського. Костел теж був знесений у 1970-х роках, а на його місці з’явилась будівля харчового блоку політехнічного інституту (корпус № 26). У вересні 1946 року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в приміщеннях...

Росіяни та російськомовне населення у сучасному Львові

Автор: Анна Вилеґала У минулому Львів був зразком багатонаціонального і полікультурального міста. Навіть якщо заперечувати існування мультикультуралізму як ситуації мирного співіснування різних етнічних та національних спільнот, неможливо забути про те, що місто створювалося саме різними громадами. Друга світова війна рішуче змінила цю картину. Львів став містом набагато більш мовно- та національно одноманітним, але водночас з’явилися нові національні меншини, які згодом відіграли визначну роль у розвитку міста, і відіграють її й донині. Однією з таких меншин є росіяни та російськомовне населення Львова. Вони з низки причрн є цікавою темою для соціологічного дослідження: порівняно небагато на цю тему було проведено досліджень, післявоєнний Львів традиційно вважається містом української мови та української культури, яке важко піддавалося русифікації та не сприйняло ні росіян, ні російської мови. У цій статті я хочу зосередитися на становищі росіян та російськомовного населення у сьогоднішньому Львові, і спробувати проаналізувати такі питання як їхня національна ідентичність, поняття батьківщини, проблема асиміляції, стосунки меншість – більшість. Основною темою...

Історико-географічні особливості формування львівської водопровідної системи

Автор: Ігор Мельник Постановка проблеми дослідження. Львів розташований на Головному Європейському вододілі, тому проблема водопостачання для міста існує вже понад 600 років. Зі зростанням міста, зокрема його людності і виробничого потенціалу, з’явилася значно більша потреба у технологічній і питній воді. Саме це змушувало львів’ян шукати шляхи вирішення цієї проблеми. На наш погляд, дослідження ретроспективних проблем формування львівської водопровідної системи є досить актуальним. Системою водопостачання називають комплекс інженерних споруд і видів діяльності, які здійснюють водопостачання і водовідведення. Водопровідна мережа є сукупністю водопровідних ліній (трубопроводів) для подачі води до місць користування. Вона є головним елементом системи водопостачання. Аналіз досліджень і публікацій. Водопровідну систему міст досліджувало багато вчених, зокрема В.Хільчевський, В.Кравченко, А.Яцик, В.Осадчий, та інші. Серед науковців, які займалися історією львівської водопровідної системи, слід виділити В. Чернюка та О. Степанів. Виклад матеріалу. Перші львівські колодязі (в архівних джерелах фігурують під назвою fontes) побудовані за часів Галицько-Волинського князівства. У Х-V ст. воду почали розвозити у бочках, проте це дорого...