Сходи д’Артаньяна
У Львові, трохи вбік від центральних проспектів, на вулиці Листопадового Чину, 6 стоїть будинок, повз який неможливо пройти і залишитися байдужим. Він із тих будівель, в яких кожна деталь підкоряє довершеністю форм. Побудований у стилі необароко, він гарний з вулиці, але коли дивишся на нього ззовні, то навіть не уявляєш, наскільки він розкішний всередині. Коли туди заходиш, здається, що потрапив у справжній палац. Приголомшливі сходи в головному холі, різьблення по дереву, шовкові шпалери, люстри, мармурові каміни, умивальник, стилізований під пащу лева – така краса чекає на вас у цій будівлі – львівському Будинку Вчених. Ознайомимо вас з історією Будинку Вчених, або, як його ще називають - Палацу-Казино. Створений він був у 1897-1898 роках віденськими архітекторами, – авторами Одеського оперного театру – в стилі необароко, та є одним з найбільш знаменитих пам’ятників архітектури Львова. Над аркою, під якою знаходиться прохід на внутрішню територію будинку і вхід в будівлю, нас зустрічаються красиві статуї юнаків. Усього чотири атланти на фасаді підтримують балкони: атланти...
Дещо з історії Львівських годинників
Джерело: Вежові Годинники Найдавніша згадка про годинник у Львові походить з 1404 року. В ній йдеться про "еталон" львівського часу - годинник на вежі ратуші. Зрозуміло, що середньовічне місто вже не могло обходитись без годинника, i тому пильнувало його як зіницю ока, не шкодуючи ні грошей, ні зусиль. Під час перебудови ратуші i вежі в 1491 році на останній розмістили годинниковий дзвін вагою 11 центнерів. За допомогою цього дзвону вручну відбивали години аж доки монах Григорій (Gregorius monachus) не зробив нового годинника, що був встановлений на вежі у 1504 році. За середньовічною традицією годинник мав бути гарно оздоблений i для цього місто уклало угоду з малярем Яном, котрий за чотири червоних золотих погодився помалювати i оздобити його. Сума гонорару вказує на те, що робота мала бути виконана на вiдповiдному рiвнi. Спостереження за виконанням робіт місто доручило Яну Гелiтовському. Саме про цей годинник згадує в своїй "Хронiцi ..." Зиморович, як про годинник, що автоматично відбиває години....
Росіяни та російськомовне населення у сучасному Львові
Автор: Анна Вилеґала У минулому Львів був зразком багатонаціонального і полікультурального міста. Навіть якщо заперечувати існування мультикультуралізму як ситуації мирного співіснування різних етнічних та національних спільнот, неможливо забути про те, що місто створювалося саме різними громадами. Друга світова війна рішуче змінила цю картину. Львів став містом набагато більш мовно- та національно одноманітним, але водночас з’явилися нові національні меншини, які згодом відіграли визначну роль у розвитку міста, і відіграють її й донині. Однією з таких меншин є росіяни та російськомовне населення Львова. Вони з низки причрн є цікавою темою для соціологічного дослідження: порівняно небагато на цю тему було проведено досліджень, післявоєнний Львів традиційно вважається містом української мови та української культури, яке важко піддавалося русифікації та не сприйняло ні росіян, ні російської мови. У цій статті я хочу зосередитися на становищі росіян та російськомовного населення у сьогоднішньому Львові, і спробувати проаналізувати такі питання як їхня національна ідентичність, поняття батьківщини, проблема асиміляції, стосунки меншість – більшість. Основною темою...
Останні коментарі