Джерело: http://uk.wikipedia.org/ [1]

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація [2], пошук [3]
Цей термін має також інші значення [4]


Львів

[5]
Герб Львова [6]
Розташування міста Львів [7]
Основні дані
Регіон [8]: Львівська область [9]
Район/міськрада [10]: ?
Засноване/перша згадка: XIII століття [11], перша писемна згадка — 1256 [12] р.


Статус міста з 1356 року
Населення [13] >850 000
Площа [14]: 171,01 км²
Поштові індекси [15]: 79000-79090
Телефонний код [16]: +380-XXX
Географічні координати [17]: 49°50' пн.ш. 24°00' сх.д. [18]


Відстань

Найближча залізнична станція [19]: {{{станція}}}


До обл.центру:
- фізична:
- залізницею [20]:
- автошляхами:

— км
— км
— км
До Києва:
- фізична:
- залізницею [20]:
- автошляхами:

— км
— км
— км
Міська влада
-
Веб-сторінка: -
Міський голова: Андрій Садовий [21]

Львів (анг. [22] L'viv, рос. [23] Львов, польс. [24] Lwów, біл. [25] Львоў (Lvoŭ), лат. [26] Leopolis, нім. [27]Lemberg, з 1772 по 1918 - назва - Лемберг, їдиш [28] לעמבערג, гебр. [29] לבוב) — місто на заході України [30], обласний центр Львівської області [9] з населенням понад 850 000 чол.

Перші письмові згадки належать до 1256 [12]Данилом Галицьким [31] та названо на честь його сина — Лева. У 2006 [32] році Львів відсвяткував свою 750-ту річницю. р. Місто засновано князем

Історичний центр Львова занесено до списку Об’єктів Світової Спадщини ЮНЕСКО [33]

Зміст

[сховати [34]]

//

[ред. [71]] Географія

[ред. [72]] Розташування

Львів розташований на стику Львівського нагір'я, горбкуватого Розточчя [73] і низинного Побужжя [74], на відстані близько 80 км. від кордону з Польщею [75]. Місто розташоване на горбах, середня висота над рівнем моря — 289 метрів. Найвища точка міста — гора Високий замок [76] (409 м над рівнем моря). Історично Львів було збудовано на річці Полтві [77] (притока Буга [78]), але в ХІХ ст. [79]Європейського вододілу [80], який розмежовує ріки Балтійського та Чорноморського басейнів (відповідно річок Буга [78] та Дністра [81]). її пустили через головний міський колектор (зараз це під проспектами Шевченка, Свободи та Чорновола). Через місто проходить межа головного

[ред. [82]] Клімат

Львівський клімат — помірно континентальний [83]. Середня температура складає −4°C у січні і +18°C у червні. Річний рівень опадів - близько 66 сантиметрів (26 дюймів), при відчутному дефіциті вологи протягом літніх місяців. Хмарність - 66 % днів на рік.

За метеорологічними даними, найвища температура (+37°C) відзначена у вересні 1921 [84], найменша (−35,8°C) — у лютому 1929 [85].

[ред. [86]] Історія

Львів. Площа Міцкевича [87]
[87]

Львів. Площа Міцкевича

Львів. Площа Ринок [88]
[88]

Львів. Площа Ринок

Старовинний Львів був одним з головних і найбільших міст Галицько-Волинського князівства [89], Речі Посполитої [90], Австро-Угорської імперії [91].

[ред. [92]] Стародавній Львів

Заснування Львова і першу згадку про нього знаходимо в Галицько-Волинському літописі [93] (1256р [12].): "...І коли Данило і Василько збиралися до бою з татарами, трапилося таке, як кара за гріхи. Зайнявся Холм [94] через окаянну бабу, і полум'я було таке, що з усієї землі було видно заграву, також і зі Львова по Белзьких полях, бо сильним було полум'я пожежі." Ця згадка припадає на трагічний час після монголо-татарського нашестя, коли видатний державний діяч Древньої Русі, король Галицько-Волинської держави Данило Галицький [31] "гради... зиждай противу безбожнымъ татаром", зміцнюючи кордони князівства. Місто, назване королем на честь свого сина Лева, було важливою фортецею на шляху від зруйнованого ордами Батия [95] стародавнього Галича [96] до новозаснованої столиці Холм [94]. У 1349 [97] р. польський король Казимир Великий [98]Галичину [99] і здобув Львів. Місто перебувало у складі Польщі, спочатку в складі відносно автономного "Руського королівства", а з 1434 [100] р. - як столиця Руського воєводства, аж до 1772 [101] р., коли під час Першого поділу Польщі [102] Галичину [99] (а згодом і Буковину [103]) зайняла Австро-Угорська імперія [91]. пішов походом на

Львів у добу середньовіччя [104] невпинно зростав і забудовувався. На початку XV ст. у ньому налічувалося близько 10 тис. жителів, а в першій половині XVII ст. він стає найбільшим містом України [30] з населенням 25-30 тис. чоловік. Основою економічного розвитку були торгівля і ремесло. На львівському ринку можна було побачити шовки, килими і прянощі з країн Сходу, хутра з Росії [105], вина й худобу з Угорщини [106] та Валахії [107], товари з інших західноєвропейських країн. Далеко були відомі вироби місцевих ремісників, у XVII ст. об'єднаних у 30 цехах.

Крім цього, місто залишалося також і фортецею, яка не раз відбивала напади ворожих військ (найчастіше турків і татар), пережила облогу військами Богдана Хмельницького [108], відкупилася від турків у 1672 [109], які тоді були союзниками Дорошенка [110] і була здобута шведськими війсками. Для налагодження спільних дій проти Карла XII [111] у 1707 [112] р. до Львова приїздив цар Петро I [113].

Водночас Львів відігравав значну роль у розвитку середньовічної культури. У XV-XVIII ст. тут існувало кілька шкіл при церковних братствах, костьолах, монастирях; серед них - братська школа, з якою пов'язано багато імен видатних діячів української культури XVI-XVII ст. Заснований у 1661 р. Львівський університет [114] був одним із найстаріших у Центральній Європі і першим на українських землях вищим навчальним закладом. Перші в Україні друковані видання "Апостол" і "Буквар" було видано також у Львові першодрукарем Іваном Федоровим [115].

Вже в 1830-х роках австрійський географ і статистик В.Блюменбах писав про те, що населення Львова налічувало 75 тисяч, а саме місто "надзвичай погарнішало": "Місто має 2612 будинків, в більшості гарних, в новому стилі збудованих, з них 425 — громадські, переважно церкви та костели. Усіх вулиць, яким дано назву — 77. На них замешкує 11718 родин. Зі своїх прибутків магістрат [116] утримує вулиці, викладені бруківкою і освітлені, за винятком кількох, що освітлені місяцем. Добрі водотяги забезпечують ціле місто водою, а романтичні околиці служать для відпочинку..."

У просторі Львова велося житлове будівництво "бюрґергаузен", або, як говорили галичани, міщанського дому. Це здебільшого дво- та триповерхові будинки, прямокутні у плані, часто з внутрішнім подвір'ям. Логічна, чітка система розподілу приміщень добре прочитувалася на фасадах: у горизонтальному поділі, ритмі вікон, акцентах головного входу і балкона з консолями [117] у формі голови лева або листя аканту [118].

На гладких поверхнях - скульптурні рельєфи традиційної античної тематики, а частіше - галицька купецька емблематика: Меркурій [119], дельфіни [120], роги достатку як побажання успіхів господареві-торговцю. У нішах — святі патрони-покровителі. Мир і добробут символізували зображення улюблених у народі мотивів голуба й голубки, квітів, інколи цілих жанрових сцен пір року: оранка у полі — весна, літо — жнива, осінь — біління полотна, зима — весілля. Частина таких будинків збереглася до нашого часу і дивує простотою та продуманістю.

У Львові з його численними установами, окрім ремісників (близько 60%), мешкало багато урядовців, студентів, купців, представників так званих вільних професій: лікарів, адвокатів, малярів, архітекторів-мураторів. Особливу верству складали родини священиків, у яких найсильніше зберігалися національні традиції.

На вулицях міста звичним було зустріти людей з усіх країн світу, і кожен, якою б мовою не говорив, знаходив тут свою мову.

Одна із своєрідних сакральних споруд Львова — вірменський собор Успіння Пресвятої Богородиці (Вірменська Церква [121]), збудований у 1363-1370 роках переселенцями із стародавньої вірменської [122] столиці Ані.

Населення Львова
станом на 1931 рік [1] [123]

римо-католики 157.490 (50,5 %)
іудеї 75.316 (24,1 %)
греко-католики 49.747 (15,9 %)
православні 1.077 (0,3 %)
інші 4.322 (1,4 %)
Всього 312.231


[ред. [124]] Життя міста в 1920-х [125] -30-х [126]

Рідна мова
населення Львова
згідно з переписом 1931 року [2] [123]

польська 198.212 (63,5 %)
їдиш 75.316 (24,1 %)
українська 24.245 (7,8 %)
руська (інші сх.-сл. мови) 10.892 (3,5 %)
інші 3.566 (1,1 %)
Всього 312.231

Після підписання Ризької мирної угоди [127] Львів залишився польським містом, столицею Львівского воєводства. Місто швидко повернуло собі позиції одного з важливих центрів науки та культури Польщі. В 1928 [128] році професор Львівского університету Рудольф Вайгль [129] відкрив вакцину [130] проти сипного тифу [131].

Відео «Єврейский Львів 1939 р», З колекції Стівена Спілберга [132]

[ред. [133]] Мистецтво

Своєрідна аура Львова надихала до творчості, він був музою для видатних художників, акторів, співаків, літераторів.

Свої шедеври творили у Львові архітектори Павло Римлянин [134], Юліан Захарієвич [135], Іван Левинський [136]; скульптори Гартман Вітвер [137], Петро Війтович [138], Леонард Марконі [139] та інші. Зачаровували світ живописними полотнами Іван Труш [140], Артур Ґротґер [141], Олекса Новаківський [142], Осип Курилас [143], Олена Кульчицька [144], Антін Манастирський [145]. Шквалом оплесків вибухали театри від неповторного співу Соломії Крушельницької [146], Олександра Мишуги [147], Модеста Менцинського [148]. Повсюди линула слава метрів музичної культури Миколи Колесси [149], Станіслава Людкевича [150], Василя Барвінського [151]. Літературні шедеври творили Маркіян Шашкевич [152], Іван Вагилевич [153], Яків Головацький [154], Александер Фредро [155], Іван Франко [156], Василь Стефаник [157]. Львів дав світу всесвітньовідомих письменників Станіслава Лема [158], Леопольда Захер-Мазоха [159], та інших видатних діячів світової культури та науки, зокрема математиків Стефана Банаха [160], Стена (Станіслава) Уляма [161], фізика М.Смолуховського [162].

Вогонь просвітництва несли братства, які діяли при церквах і монастирях (зокрема Ставропігійське [163]), Наукове товариство ім. Т.Шевченка [164], вчені-науковці Михайло Грушевський [165], Іван Крип'якевич [166], Василь Щурат [167], Іларіон Свєнціцький [168], митрополит Андрей Шептицький [169].

Зі Львовом пов'язані історичні постаті Данила Галицького [31], Івана Підкови [170], Максима Кривоноса [171], Богдана Хмельницького [108]. У пам'яті львів'ян назавжди залишилися незабутні Євген Коновалець [172], Степан Бандера [173], Роман Шухевич [174]. Дивись також

[ред. [176]] Видатні львів'яни

(Основна стаття: Видатні львів'яни [177])

Видатними львів'янами можна назвати низку культурних наукових та політичних діячів України (Іван Франко [178], Михайло Грушевський [179], Соломія Крушельницька [180], Іван Крип'якевич [181]), Польщі (Станіслав I Лещинський [182], Станіслав Лем [183], Станіслав Єжи Лєц [184], Шульц Бруно [185]), Росії (Юрій Башмет [186], Григорій Явлінський), Австрії (Леопольд Фон Захер-Мазох [187], Франц Моцарт [188]) та інш. Також у Львові у 16 ст. працював, помер та похований першодрукар Русі-України Іван Федорович [189] (Федоров).

[ред. [190]] Герб міста

Герб Львова [6] - лев, що крокує у відчиненій міській брамі з трьома зубчастими баштами й бійницями.

[ред. [191]] Сучасний Львів

[ред. [192]] Адміністративний поділ

Вигляд міста з Високого замку [193]
[193]

Вигляд міста з Високого замку [76]

В адміністративному відношенні Львів поділено на 6 районів:

  • Галицький
  • Залізничний
  • Личаківський
  • Сихівський
  • Франківський
  • Шевченківський

У підпорядкуванні Львівської міської ради також перебувають:

[ред. [197]] Галерея

[ред. [210]] Транспорт

[ред. [211]] Аеропорт

Міжнародний аеропорт Львова розташовано за 6 км від центру міста. Літаки, що приймаються: Ан-12,-24,-26,-30, Іл-14,-18,-76(130т), Ту-134,-154, Як-40,-42. Розміри злітно-посадкової смуги - 2510 на 45 метрів. Поблизу аеропорту розташовано готель «Тустань» на 100 місць.

Згідно з концепцією розвитку міста розглядається питання про винесення аеропорту на більш віддалені території.

Світлини Львівського аеропорту [212]

[ред. [213]] Залізниця

Львівська залізнична магістраль — одна із найстаріших в Україні. Перший поїзд прибув до Львова 4 листопада 1861 року з Відня [214]. У 1866р. було прокладено гілку до Чернівців [215], а у 1869 — до Бродів [216]. На початку 20 століття назріла необхідність будівництва нового вокзалу у Львові. Нову споруду було здано 26 березня 1904 року. Вокзал вважався одним із найкращих у Європі, як з архітектурної, так і з технічної точок зору.

Перед Першою Світовою війною [217] у Східній Галичині проклали 2676 км залізничних шляхів. 1 вересня 1939 року на залізницю Львова впали нацистські бомби. Було зруйновано вокзал, товарну станцію, станції Клепарів і Підзамче. Після зайняття міста радянськими військами почалося відновлення Львівської залізниці. До кінця 1939 року вузьку західноєвропейську колію перевели на широку. Тоді ж перші пасажирські поїзди пов'язали Львів з Києвом та Москвою. У 1940 р. уряд Радянського Союзу виділив на реконструкцію Львівської залізниці 50 млн. рублів.

22 червня 1941 р. німецькі бомби знову впали на Львівський вокзал. Бомбили і обстрілювали Красне, Самбір [218], Стрий [219], а вже з липня всю Західну Україну окупували німецькі війська. Лінії Ковель-Здолбунів та Ковель-Сарни стали стратегічними між Рейхом та Східним фронтом.

У 1973 р. Львівську залізницю було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. У 1978 р. відкрився обчислювальний центр дороги. У 1981 р. розроблено комплексну систему ефективного використання вагонів (КСЕВВ), а також базові стандарти підприємств і станцій.

Сучасний Львів займає ключове місце в українській залізничній системі. За 140 років своєї діяльності Львівська залізниця стала потужним державним підприємством, що забезпечує гарантоване перевезення вантажів і пасажирів. У структуру входять 354 станції, з яких 252 відкриті для вантажних операцій. Завдяки своєму географічному положенню Львівська магістраль забезпечує перевезення пасажирів та експортно-імпортних вантажів між Заходом і Сходом, Північчю та Півднем. Тому вона й називається головними воротами України в Європу. Залізничне сполучення з країнами Європи, СНД та Балтії забезпечують 19 прикордонних переходів, які обладнані необхідною технікою для навантаження, перевезення вантажів і перестановки вагонів.

На станції Мостиська [220] II Львівської залізниці встановлено пристрій переводу колій, який забезпечує прийом залізничних вагонів з автоматичним колесорозсувним пристроєм типу SUW2000 з колії 1520 мм на колію 1435 мм і у зворотному напрямку. Це дає можливість істотно зменшити час подорожі, збільшити кількість пасажирських рейсів прямого повідомлення між Україною, країнами СНД та державами Західної Європи. Тепер час переходу поїздів із широкої колії (СНД) на вузьку (європейську) скорочено з 4-х годин до 20 хвилин.

[ред. [223]] Трамваї

Перший в Україні кінний трамвай [224] було запущено у Львові в 1880 [225] р. Він експлуатувався фірмою «Società Triestina Tramway». Функціонували дві лінії, які перевозили в середньому 1 867 000 пасажирів на рік. У 1889 р. кінний трамвай налічував 105 коней і 37 пасажирських та вантажних возів. Середня швидкість руху становила 6,4 км/год. Внаслідок швидкого збільшення міста кінний трамвай незабаром вже не міг забезпечити зростаючі потреби у перевезеннях.

У цей час фірма Сіменс-Гальське будує першу лінію електричного трамваю. Свою роботу він почав 1894 [226] р. — раніше, ніж у багатьох європейських столицях. Довжина лінії становила 6,86 км, а кількість вагонів досягала 16. Після пуску електричного трамваю частка кінних перевезень поступово зменшувалася, а 1907 р. кінний трамвай остаточно припинив своє існування. У 1896 р. довжина експлуатованих ліній електричного трамваю становила — 8,3 км, а в 1909 р. — уже 25 км.

У 1899 р. кількість щорічно перевезених пасажирів досягла позначки 5 млн., виникло питання подальшого розвитку трамвайної мережі, парку вагонів, а передусім — установи, яка б постачала електричний струм. Переломним роком в історії львівського трамваю став 1907 [227] р., коли запустили нову електростанцію. За рік було перевезено 12 млн. чол. Цей рік був останнім роком існування львівського кінного трамваю. У 1913 р. обсяг перевезень становив 32 млн. пасажирів, а 1940 р. — вже 64 млн. при загальної довжині трамвайних ліній понад 70 км.

На сьогодні трамвайний парк Львова налічує близько 220 вагонів, загальна довжина трамвайної колії перевищує 80 км. Більша частина парку вагонів задовільного стану. Основний тип вагонів — KT4SU і T4SU виробництва чехословацького заводу «Татра» [228]. Вагони 1960-х рр. виробництва Gothaer Waggonfabrik [229] використовуються при будівництві і ремонті полотна.

[ред. [232]] Тролейбуси

Після війни місто почало швидко зростати. У центрі трамвайні маршрути замінили на тролейбусні [233]. Функціонувати тролейбусне сполучення почало 27 листопада 1952 [234] р. Пізніше нові лінії були прокладено до "спальних" районів на околицях міста. На сьогодні тролейбусний парк налічує близько 100 машин.

[ред. [235]] Автобуси

Міське автобусне [236] сполучення не набуло розвитку насамперед через щільну забудову та історичне планування досить вузьких вулиць центральної частини міста.

Реальною альтернативою автобусам стали значно менші маршрутні таксі [237] (мікроавтобуси). Їх численні маршрути сполучають райони міста та околиці. Крім того, маршрутні таксі зв'язують Львів із більшістю міст області та з кордоном.

[ред. [239]] Зв'язок

[ред. [240]] Пошта

Перше поштове повідомлення у Львові (воно ж — перше на території України) було організовано 1629 [241] р. флорентійським купцем Роберто Бандінеллі [242], онуком відомого скульптора Баччо Бандінеллі [243]. Перші постійні поштові тракти було організовано у двох напрямках: на Замістя - Люблін - Варшаву - Торунь - Ґданськ і на Ярослав - Ряшів - Тарнув - Краків. За бажанням, посилки відправлялися і в інших напрямках. Кур'єри Бандінелі славилися своєю швидкістю. Вони довозили пошту до міст північної Італії із неймовірною на той час швидкістю — усього за два тижні. Сама пошта розташовувалась у будинку №2 на площі Ринок [244] (палац Бандінеллі). Згодом Львівська пошта розпочала постійно обслуговувати і тракт на Кам'янець-Подільский та увійшла таким чином у систему королівської пошти Польщі.

За часів Австро-Угорщини [245] у місті нараховувалося 21 поштове відділення, які, окрім центрального, що існувало з XVІІІ ст., були відкриті в період з 1862 по 1900 рік. У 1890 році на вул. Словацького, 1 було довершено будівництво нового будинку Львівської пошти, де розмістилася і дирекція. Сьгодні на Львівській пошті працює більше 6,5 тис. чоловік. Пошта пропонує як класичні послуги, так і сучасні, зокрема, електронний поштовий переказ.

Поштові індекси

  • Львів — 79000-79090
    • Брюховичі — 79491
    • Винники — 79495
    • Рудне 79493

[ред. [247]] Телефон

Перші телефони з'явились у Львові в 1885 [248] р. А 18 грудня 1885 [248] р. «Gazeta Lwowska» надрукувала список перших "абонентів Товариства Телефонів", серед яких були: установи адміністративної влади — 7 (суди, прокуратура, поліція, обласний відділ), установи культури — 3, пожежна охорона — 2, лікарі — 7, лікарні — 2, банки — 6, контори — 2, торгові доми — 6, фабрики — 5, залізниця — 3, готелі — 3, редакції — 3 («Dziennik Polski», «Gazeta Narodowa», «Gazeta Lwowska»), адвокати — 8, приватні особи — 16.

Телефонна служба працювала цілодобово. Перша адреса: театральний будинок, 3-й поверх, пл. Голуховских (тепер пл. Торговельна). Замовлення приймалися з 9 до 12 ранку і з 3 до 6 годин вдень.

1896 [249] р. Львів уже було телефонізовано аж до передмість і почалася телефонізація провінції. Значний поштовх розвитку телефонного зв'язку надало відкриття у червні 1896 р. лінії Краків [250] — Відень [214].

До 1922 р. телефонна служба підпорядковувалася Дирекції пошт і телеграфів у Львові. У 1922 [251] р. у Варшаві [252] було організовано Польське телефонне товариство, його відділ у Львові мав назву Управління львівських телефонів, і перебував за адресою: вул. Коперніка, 34. 23 вересня 1925 [253] р. товариство отримало дозвіл міської влади на будівництво власного будинку на вул. Сикстуській (тепер — П. Дорошенка), 26.

2003 [254] р. національний оператор зв'язку [255] України ВАТ "Укртелеком [256]" замінив у Львові більшість шестизначних номерів фіксованого зв'язку [257] семизначними. Відповідно колишній телефонний код [258] міста 0322 змінився на 032, у міжнародному форматі: +38032


На сьогоднішній день шестизначними залишаються номери, які починаються з 52, 59, 69, 75, 76.

[ред. [261]] Наука та освіта

Львів є одним найважливіших центрів освіти України [30]. У Львові розташовано 8 інститутів Національної Академії Наук України, понад 40 науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, 3 академії та 11 вищих навчальних закладів, 3 університети, понад 100 середніх навчальних закладів.


[ред. [262]] Вищі навчальні заклади


[ред. [271]] Наукові організації

Наукове Товариство Шевченка [272]


[ред. [273]] Середні спеціальні навчальні заклади


[ред. [275]] Наукові школи

[ред. [277]] Культура

Львів — ансамбль історичного центруa
Світова спадщина ЮНЕСКО та її сайт [278]
Town view from The High Castle [193]
Країна Україна [279] Україна [30]
Тип культурний
Критерії ІІ, V
Ідентифікатор 865 [280]
Регіонb Європейський [281]

Історія реєстрації

Форамально зареєстроване: 1998
22-а сессія

a Назва, як офіціально взазано у списку [282]
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО [283]

Львів займає перше місце в Україні за кількістю історико-архітектурних пам'яток. В архітектурі Львова, який не сильно постраждав під час війн 20 століття, відображено чимало європейських стилей та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного [284] Львова, проте добре представлено наступні епохи ренесансу [285], бароко [286], класицизму [287]. Характерним для Львова став стиль сецесії [288], є також приклади ар-деко [289] і берлінського модерну [290]. Центральну частину міста внесено у список світової спадщини [291]ЮНЕСКО [33]. У ній збереглася значна частина архітектурних пам'яток, датованих ХІV-ХVІІ ст.

Місто має великі досягнення у сфері міжнародних відносин. Так, 14-15 травня 1999 року в місті пройшла VI зустріч (саміт) Президентів держав Центральної Європи, що вплинула на формування європейського іміджу Львова і регіону в цілому. Тоді було виділено державні кошти на ремонт і реконструкцію ряду об'єктів міста та області.

[ред. [292]] Релігія

Львів є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому перебувають управлінський центр Римо-Католицької Церкви [293], а до 21 серпня 2005 і Української Греко-Католицької Церкви [294]. Населення міста має складну конфесійну структуру. Близько 35 % всіх релігійних громад міста належать УГКЦ [294], 11,5 % — УАПЦ [295], близько 9 % — УПЦ КП [296], 6 % — РКЦ [293]. Крім того, в місті є релігійні організації УПЦ-МП [297], Вірменської католицької [298] та Вірменської апостольської [299] церков, Іудаїстів [300] та інших. У місті діє Український Католицький Університет [269] і духовна семінарія УПЦ КП.

У червні 2001 [301] року місто відвідав Папа Римський Іван Павло II [302]. Тут він відслужив месу за латинським обрядом [303] і взяв участь у літургії [304] візантійського обряду [305]. У Львові він відвідав латинський костел, греко-католицький катедральний храм та вірменську церкву.

У службі візантійського обряду у Львові взяло участь понад мільйон віруючих, у службі латинського обряду — понад 300 тисяч віруючих, з них 35 тисяч приїхало з Польщі. На зустріч із Папою, яка проводилася на Сихові [306] (район міста), прийшла значна кількість молоді.

[ред. [307]] Урочисті дні у Львові

День міста (травень) — святкування річниці Львова. За умовну дату заснування міста приймається 1256 [12] р.(перша відома письмова згадка про Львів). Свято відбувається навесні — в першу неділю травня (це пов'язано із тим, що 6 травня в церковному календарі день св. Юрія - покровителя Львова ).

У 2006 [32] р. широко святкувалася 750-а річниця Львова.

День прапора (3 квітня) — у цей день в 1990 [308] р. на міській ратуші Львова, у першому серед українських міст, був піднятий національний блакитно-жовтий прапор України [309].

[ред. [310]] Музеї, пам'ятки, галереї

Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України

[ред. [311]] Театри та інш.

[ред. [313]] Бібліотеки

  • Наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України [314] Одна з найбільших львівських бібліотек. Тут зберігаються прижиттєва видання творів Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українки, М. Коцюбинського, М. Гоголя, В. Гюго, О. Бальзака, А. Дюма, Ч. Дікенса, А. Міцкевича, Л. Толстого, А. Чехова, А. Пушкіна, М. Лермонтова і багатьох інших письменників. Одними з найцінніших придбань бібліотеки є оригінали листів Б. Хмельницького, І. Франка, Л. Українки, В. Гюго, В. Короленка, О. Кобилянської, В. Стефаника, О. Маковея, М. Горького та інших. Книжковий фонд бібліотеки — більше 7 млн. екземплярів, серед них більше 75 тис. рукописів, біля 38 тис. нотних видань.

Світлини Наукової бібліотеки ім.В.Стефаника [315]

[ред. [316]] Культові споруди

та ін.

Світлини храмів Львова [327]

[ред. [328]] Парки

  • Парк ім. Івана Франка (колишній парк Костюшка)
Перший публічний парк в Україні, розташований на північно-східному схилі узгір'я, що піднімається над Львівською котловиной. Площа — 11.6 га.
Заснований парк на территорії бувших міських полів, що перебували у власності багатої міщанської сім'ї Шольц-Вольфовичів.

Світлини парку ім. Івана Франка [329]

  • Стрийський парк
Стрийський парк - це один з найкрасивіших парків Львова площею біля 60 гектаров з різнобарвною добре развинутою флорой, різноманітним рельєфом і живописними видами. Парк закладено в 1887 [330] році досвідченим міським садовничим А.Рерингом. Парк славиться багатою коллекцією цінних і редкісних дерев і кущів.

Світлини Стрийського парку [331]

  • Парк культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького
В давнину популярним був у Львові Пелчинський став. Він належав до системи ставів, з'єднаних струмком, що збирав воду з Вулецьких пагорбів і впадав у ріку Сороку. Тут була так звана воєнна купальня. Сюди, за круту Цитадель, часто відходила від шуму і спеки міська знать. Тут можна було покататися верхи, порибачити, а в свята подивитися військові ігри. Зимою на ставку влаштовували каток.
З часом, на початку XX [332] ст., коли місто почало інтенсивно розростатися, вузькі струмки висохли, а разом з ними висох і Пелчинський став. Довший час тут була неприваблива пустота. Лише в 1951 [333] році між вулицями Стрийською, Гвардійською і Дзержинського (нині — Вітовського) почалися роботи по закладці парку.

Світлини парку культури і відпочинку ім. Богдана Хмельницького [334]

[ред. [335]] Див. також

Commons [336]

ВікіСховище [337] має мультимедіа-дані до теми

[ред. [343]] Інтернет

Довідка

Новини

Форуми, спільноти

Фотографії

Веб-камери

Путівники

Сайти про Львів






[393]

Львівська область [9]

Райони [394] Бродівський [395] • Буський [396] • Городоцький [397] • Дрогобицький [398] • Жидачівський [399] • Жовківський [400] • Золочівський [401] • Кам'янка-Бузький [402] • Миколаївський [403] • Мостиський [404] • Перемишлянський [405] • Пустомитівський [406] • Радехівський [407] • Самбірський [408] • Сколівський [409] • Сокальський [410] • Старосамбірський [411] • Стрийський [412] • Турківський [413] • Яворівський [414]
Міста обласного значення [415] Борислав [416] • Дрогобич [417] • ЛьвівМоршин [418] • Новий Розділ [419] • Самбір [218] • Стрий [420] • Трускавець [421] • Червоноград [422]