В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "телефон"
Нова «гаряча лінія» міста – 15 80

Нова «гаряча лінія» міста – 15 80

Нова «гаряча лінія» міста – 15 80: " До Львівської міської ради можна зателефонувати за коротким номером 15 80. Збільшення кількості консультантів, залучення волонтерів, перевірка вирішення проблем мешканців, робота з електронними зверненнями – основні зміни, які відбулися у диспетчерській службі міста за останні півроку. Тепер окрім основних номерів міської диспетчерської та «гарячої лінії» міського голови - 297-59-11, 297-59-99, мешканці можуть зателефонувати за коротким номером 15 80.Легкий для запам’ятовування номер запровадили у рамках покращення надання послуг мешканцям. «У диспетчерській запровадили не лише короткий номер, а й нову філософію роботи. Важлива зміна – це зворотній зв'язок з львів’янами, адже звернення закривають лише після того, як мешканець особисто підтвердить вирішення проблеми. Для того, щоб приймати більше звернень, на «гарячій лінії» працює більше консультантів. Залучаємо до роботи і волонтерів», - розповіла начальник управління внутрішньої політики Наталя Міхнова.У міській диспетчерській цілодобово працює 4 працівники. Телефони у диспетчерській є багатоканальними. У час, коли надходить багато звернень, мешканцю не доводиться слухати довгі...

Господарство

Джерело: http://www.geocities.com/prysjan Автор: Віктор Присяжнюк Ремесла, торгівля і промисловість. За княжих часів Львів мав ремісничо-торговельно-хліборобський характер. Торгівля мала переважно внутрішній характер або обмежувалас до зносин з найближчими сусідами: німці, прибалти, східні народи. Ремеслом займалися, крім українців, німці, вірмени, татари. На той час відомими були ремесла кожевників, грабарів, сідельників, тульників, лучників, ткачів, клобучників (плели шапки і панчохи), шевців, гончарів, ковалів, золотарів, плотників. З середини XIV ст. Львів набирає в основному торгівельний характер. Він стає "станцією" на торгівельних шляхах між Заходом і Сходом. Найвідомішим був чорноморський шлях. Німці ввели нові галузі ремесла, зокрема, це – римарі, уздарі, рукавичники, поясники, сап'янники, полотінники, муконники, мечники, шабельники, ножівники, голкарі, котельники, циновники, слюсарі, рушникарі, годинникарі, цегельники, вапнярі, мулярі, каменярі, ткачі, столярі, бондарі, токарі, стельмахи. Німці, також, впровадили поділ праці і спеціалізацію в поодиноких галузях ремесел. Ремісники, згруповані в цехи, були змушені дуже добре знати своє ремесло і тому їх вироби були просто зразкові. Перші цехи з'явилися у Львові вже в 1425...