В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.

Мій Львів шукає нового власника . В групу “Мій Львів” входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.net, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові – AFISHA.LVIV.PRO. Для зв’язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "капличка"

Ігор Лильо і його розповіді про Львів

Вірменська церква. Про гасову лампу та мезузи. Про "канібалізм" та пияцтво у Львові Каплиця Боїмів

Віртуальний тур комплексом Успенської церкви. Унікальні 3D-панорами Львова з вежі Корнякта

Інтернет-проект панорамної фотографії "Віртуальний Львів" представляє Вашій увазі віртуальний тур комплексом Успенської церкви. Віртуальний тур комплексом Успенської церкви. Унікальні 3D-панорами Львова з вежі Корнякта Успенська церква — збудована у 1591–1629 рр. за планом Павла Римлянина, за участю Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного, на замовлення Львівського братства. Побудований Успенським братством храм мав трьох своїх попередників. Перша Успенська церква існувала, можливо, ще за княжих часів і була спалена під час нападу на Львів польських феодалів у 1340. Друга, мурована церква, яка вперше згадується під 1421, проіснувала до пожежі 1527. Зруйнований пожежею храм відбудовує у 1547–1559 архітектор Петро Італієць, уродженець міста Лугано. Кошти на його спорудження дав, крім місцевого населення, молдавський господар Олександр Лопушанин (Лопушняну) та його дружини Роксани: в пам'ять про це церкву називали Волоською. Вона також недовго простояла, згорівши при пожежі 1571. Будівництво четвертої Успенської церкви, що збереглась донині, братство розпочинає в 1591 одразу після освячення каплиці Трьох Святителів. Автором проекту і керівником будівельних робіт був...

Легенда Погулянки

Джерело: Високий Замок Погулянка - прекрасна лісова відпочинкова смуга, в нетрях якої ще два століття тому буяло світське життя. Перетворити її на затишний лісопарк у 1818 році надихнувся юрист Венглінський. Згодом свої ідеї та кошти для впорядкування доклав й ресторанний барон Дістль. За сотні років пройшла Погулянка через різні життєві перипетії. Її перетворювали на ресторанну забудову, озерно-розважальний комплекс і просто модне місце відпочинку, де прогулювалися сім’єю, знайомилася і спілкувалася молодь, де граційно дефілювали прекрасні молоді панянки у найсучасніших на той час сукнях з Австрії чи Франції. Багато аристократів і львівських чиновників полюбляли посидіти тут в ресторані і посмакувати місцевою кухнею, варениками і смаженими курчатами.На відміну від сьогодення, де у вихідні львів’яни виходять прогулятися старими вуличками центральної частини міста, у ті роки увага жителів міста була прикута до тихої і романтичної Погулянки. У період її процвітання Львів нараховував в середньому 240 тис. жителів, і Погулянка, яка займала площу 100 гектарів, була еліксиром здоров’я, місцем, де панував...