«Львівське Корзо»
Прогулюючись елегантним і на сто відсотків європейським Проспектом Свободи, важко собі уявити, що два століття тому це була болотиста рівнина річки Полтви, заросла очеретом, а прапрадіди нинішніх львів’ян з човнів стріляли тут качок. Після того, як Галичина увійшла до складу Австрійської імперії, у цій місцині, розібравши оборонні укріплення, влаштували променаду, або Корзо – прогулянковий бульвар з містками через ріку Полтву, по яких дефілювали міські модниці. Полтву у другій половині XIX століття загнали під землю: Львів був позбавлений річки, але набув одну з найдосконаліших у Європі каналізаційних систем. Колишні оборонні вали поступово забудували і Львів отримав новий, третій за свою історію центр міста, прогулянку яким ми почнемо від Львівського Національного Академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької (проспект Свободи, 28, №1 на мапі) – архітектурної перлини у стилі неоренесансну, одного з найгарніших театрів Європи. Збудований на початку ХХ століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського. Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською...
Музичне життя Львова за австрійських часів
Джерело: Mikroskop pana Jurka Сьогодні буде розповідь про одну із сторінок культурно-мистецького життя Львова австрійських часів. При написанні статті використано друковані матеріали присвячені музичному життю Львова, які зберігаються у фондах ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України. З початку ХV століття при міських музичних цехах вже існували інструментальні капели, а з ХV століття капели створювались при дворах деяких магнатів, та в монастирях. У 1580 році були затверджені привілеї львівського братства музикантів, для виконання церковної і побутової музики. В 1700 році з’являється перший на Україні нотний збірник “Ірмологіон”. Мистецтво ґрунтується на трьох речах: треба багато бачити, багато вчитися і багато перестраждати. (П.І.Гаркаві) Музичне життя Львова за австрійських часів Сьогодні буде розповідь про одну із сторінок культурно-мистецького життя Львова австрійських часів. При написанні статті використано друковані матеріали присвячені музичному життю Львова, які зберігаються у фондах ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України. З початку ХV століття при міських музичних цехах вже існували інструментальні капели, а з ХV століття капели створювались при...
Останні коментарі