Це було в історії Стрийського парку
1894 р. на території Стрийського парку відбулася Загальна Крайова виставка. Ідея її влаштування виникла під час проведення у Львові у вересні 1891 р ІІ з"їзду купців та промисловців. Виставка стала потужним імпульсом до розвитку промисловості та торгівлі Галичини. Протягом п'яти місяців виставку відвідали 1147329 осіб. 130 павільйонів - розпланованих, збудованих на 50 га території виставки та облаштованих найкращими львівськими фахівцями - не вдалося використати для інших потреб. Праворуч від головної алеї Загальної Крайової виставки був споруджений стадіон. Трибуни на 8 тис глядачів, стадіон проектував архітектор Григорій Пежанський, а у 1894р 14 липня відбувся перший у Львові офіційний футбольний матч між сокільськими командами Кракова та Львова З рахунком 1:0 виграла львівська команда, гол забив Володимир Хомицький.
Jeszcze Polska nie zginęła ale zginас musi
Jeszcze Polska nie zginęła ale zginас musi: " 4 червня 1894 р. "При отвертю польскої виставки у Львові ректор рускої семинарії вивісив польску фану. Питомці просили щоб зняв і не робив ганьби Русинам, але дарма. Тоди самі зняли фану, а співаючи “Jeszcze Polska nie zginęła ale zginас musi”, подерли на кавалки і наконець пропіли: “Вічная пам'ять”. Пи.Си. А вже в наступному нумері тижневика йшлося про реакцію австрійської влади на українських збиточників: "Тих руських питомців, що подерли польську фану, котру ректор велів вивісити аж на семінарський дах, укарала власть тим, що всіх вигнала на вакації." Крайова виставка в Львові, яка відбувалася з червня по жовтень 1894 р., стала найбільшим ярмарком в історії Королівства Галіції і Лодомерії. На ній побувало більше 1 млн. відвідувачів, включно з імператором Австро-Угорщини Францом Йосипом І. Декілька знимків з виставковими павільйонами: "
Солодке минуле
Автор: Ольга Швагуляк-Шостак За часів Австро-Угорщини та Польщі цукерень у Львові було більше, ніж пам’яток архітектури. Бум львівських цукерень припадає на 70-80-ті роки XIX ст. Придбавши цукерню Монне, Ян Гефлінгер за рік перетворив її на сучасне підприємство із власними фабриками, складами і магазинами Аптека-цукерня Першими кондитерами міста Лева ще в середні віки стали пекарі-позацеховики, яких не стримували суворі цехові стандарти. Їхні цехові колеги — дійсні члени офіційного пекарського об’єднання — тоді спеціалізувалися лише на випіканні хліба. Екзотичними солодощами десертний кошик наповнювали купці, які торгували зі Сходом. А згодом кондитерську функцію взяли на себе і провізори. В аптеках, як у цукернях, можна було купити різні повидла та медівники. Фармацевти працювали також за індивідуальними замовленнями: виготовляли до свят чи приватних ювілеїв лікери, торти, марципани. Господині, які самі мали кондитерський хист до пляцків та струдлів, завжди могли придбати в аптеці бляшанки для випікання, які були у фармацевтів у широкому асортименті. З середини XVII ст. кондитерська традиція пішла в...
Наша відповідь ГОЕЛРО
Автор: Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК Сто років тому рентабельність електроенергетики у Львові навіть при одному споживачеві зашкалювала за 100% Для перевезення понад 1 млн відвідувачів грандіозної Крайової виставки, що планувалася на 1894 рік, потрібен був потужний громадський транспорт. Кінному трамваю, який бігав Львовом уже 14 років, бракувало «живої сили», щоб витримати таке навантаження. Альтернативою міг стати електричний трамвай, але він потребував стабільного джерела струму. Для чого і вирішили збудувати у Львові першу електростанцію. З цього, власне, і починається історія електрифікації Західної України. Магістрат починає і виграє Магістрат виставив «електричний» проект на тендер, у якому взяли участь кілька відомих фірм. Найпершими полетіли в «кошик» пропозиції, де претенденти на будівництво електростанції та трамваю амбітно застовпили за собою контрольний пакет акцій у майбутньому підприємстві. Зокрема, берлінське підприємство «АЕГ» на паперах залишало міській владі у майбутньому акціонерному товаристві не більш ніж 33%, тому в підсумку переміг претендент з найскромнішими матеріально-фінансовими апетитами — віденська фірма «Сіменс & Гальске», яка через два роки...
Бренд Львова
Джерело: ZAXID.NET Бренд Львова – це не те, що про місто кажуть його керівники. Офіційна й неофіційна символіка – це також не бренд. Не є брендом й те, що кажуть про місто журналісти, хоча вони щодня формують його. Туристичні видання часто пишуть: «український П’ємонт», «перлина світової культури», «ворота між Сходом і Заходом», «маленький Париж», «маленький Рим»… Набір цих означень – теж не бренд. Бренд Львова – це те, що відчуває окрема людина, думаючи про наше місто, це емоції, пов’язані з ним. Не те, що людина читає або чує, а те, що «відчуває нутром». Тому важливо знати думки про Львів львів’ян, а ще важливіше – не львів’ян. Важливо чути відповіді на питання «Чому ви їдете до Львова?», а також – «Чому не їдете до Львова?».Ніхто не може створити бренд Львова «від початку». Він вже існує. Його можна лише формувати. Подібно до того, як добрий садівник поступово формує крону дерева чи куща, щороку підрізаючи її в потрібному...
Останні коментарі