В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "1946"
Монастир Святого Серця

Монастир Святого Серця

Монасти́р Свято́го Се́рця (повна назва: Монасти́р Згрома́дження Сесте́р Найсвяті́шого Се́рця Ісусового; лат. Sacre Coeur) — жіночий римо-католицький монастир, що проіснував століття у Львові (з 1844 по 1944). Від комплексу монастиря залишився один корпус, пам’ятка архітектури історизму (неоренесансу). Адреса: площа Святого Юра, 1/2. До монастирського комплексу також входив рекреаційний парк — нині сквер на площі Св. Юра. Парк спроектував і збудував у 1897 році будівничий Стрийського парка Арнольд Рьорінґ. Монастир Святого Серця засновано в 1844 і закрито в 1944. До будівлі монастирського виховного корпусу прилягав костел Святого Серця Ісусового. Костел будували з 1844 по 1855 роки на кошти ерцгерцога Фединанда д’Есте (ім’я якого в свій час носила площа Міцкевича) та архієпископа Пістека з мотивами готичного і романського стилів за проектом Вінцента Равського. Костел теж був знесений у 1970-х роках, а на його місці з’явилась будівля харчового блоку політехнічного інституту (корпус № 26). У вересні 1946 року на базі агрономічного та лісогосподарського факультетів політехнічного інституту в приміщеннях...
За Польщі дешеві повії «давали» в кредит…

За Польщі дешеві повії «давали» в кредит…

Автор: Борис Козловський; Фото: Мирон Маслюк (1, 2) Передбачаю, що небайдужий до цієї теми читач зверне увагу і подивується, чому часові рамки цієї розвідки обмежені 1943 роком? З кількох причин. Я ставив собі за мету обмежитися дослідженням будинків розпусти лише довоєнного Львова. А останнє письмове свідчення про наші борделі датується саме 1943 роком. Дослідження, підкреслюю, – наукове. Хоча легендами автор теж не гребував… Збирав я цей матеріал по крупицях. Перечитував те, що вже надруковано на цю делікатну тему у періодичних виданнях, художніх творах, спілкувався з істориками і старожилами Львова. Автор сексуально не стурбований Ставлення до мого зацікавлення було неоднозначним. Професор Франкового університету Йосип Лось мене навіть присоромив: це, мовляв, тема для “жовтої” преси, а не для такої солідної газети… Ще один науковець сказав дошкульніше: за такі теми беруться сексуально стурбовані люди… Прикро, несправедливо. До цієї теми я прийшов випадково. Як ви думаєте, що спільного між борделем та Інститутом фізичної оптики? Я йшов на зустріч до...

Панорама Львова Януша Вітвіцького

Джерело: Львівська газета Жанр панорами походить від ілюзіоністських ефектів барокового театру, а його винахідником був ірландець Роберт Баркер (1739-1806). Панораму Единбурга, яку він створив, відкрили 1788 року. Розквіт жанру панорами припав на другу половину ХIХ ст., коли в Берліні, Парижі та Мюнхені навіть з’явилися спеціальні студії. Єдині відомі мені панорами, які є на території сучасної України, експонують у Севастополі. Це “ОборонаСевастополя 1854-1855 рр.” під час Кримської війни та “Штурм Сапун-гори 7 травня 1944 р.” Хронологічно остання постала в Іраку під час війни Саддама Хусейна з Іраном. Вона презентувала перемогу арабів над персами в битві під Аль-Кадісією. Ми вже розповідали про панораму розгрому Т. Костюшком російського війська під Рацлавіцами 1794 р. авторства Яна Стики та Войцеха Коссака – одну з найбільших туристичних атракцій нашого міста до 1939 року (тепер її експонують у Вроцлаві, “Газета” 18.06.04). До історії світового мистецтва Ян Стика ввійшов завдяки панорамі “Голгофа”, яку він презентував під час Католицького з’їзду у Львові 8 липня...