В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "російське"

Львів російський – 2

Джерело: Zahid.Net Автор: MANKURT Прочитав статтю Ілька Лемка про російський Львів і відразу захотілося заперечити. Перечитав ще раз – і бажання зменшилося. Потім ще раз – і воно зникло зовсім. Проти чого заперечувати? Проти висмоктаної з пальця статистики під виглядом „демографічних реалій”? Або характеристики російської культури, як культури кочівників-наїзників? Глупство все це.Хоча сама тема цікава. Народившись і проживши у Львові вже більше 60 років, думаю, що маю право висловитися. Не від імені російських львів'ян. Від себе.Зрозуміло, я, як російський мешканець міста, готовий узяти на себе частину моральної відповідальності за земляків, причетних до злочинів на цих землях. В першу чергу, це були репресії, спрямовані проти мирного населення Галичини в довоєнні і післявоєнні роки. Підкреслюю, не проти збройних формувань (на війні, як на війні!), а саме проти людей похилого віку, жінок, дітей та інших, які в ті роки кваліфікувалися, як „бандпосібники".Не раз доводилося сперечатися і з тими, хто намагався виправдати обставинами звіряче вбивство ув'язнених у львівських (і...

Львів російський

Джерело: Zahid.NetАвтор: Ілько Лемко Українське місто Львів протягом своєї історії було і польським, і єврейським, і австрійським, було й російським. Російськомовним значною мірою столичне королівське місто залишається й сьогодні.Я не про молодих галичан - шоферів „маршруток", гарячих прихильників радіо „Мелодія", які полюбляють засмічувати урбаністичне акустичне середовище Львова „шедеврами" Тамари Міансарової, тої співачки, що виїхала з СРСР до Ізраїлю задовго до їхнього народження. І не про тінейджерів, які прокручують на своїх „мобілах" MP3 файли з російськими поп-виконавцями найнижчого рівня. І не про навалу російськомовної літератури на розкладках. І навіть не про „Українську книгарню" - ознаку неукраїнськості оточення, бо „українські" книгарні завжди (!) відкривалися лише або на чужині, або у державах, де українці на своїй землі не були господарями.Я про демографічні реалії. У етнічно майже 90-відсотково українському Львові зараз мешкає щонайменше 33-36 відсотків російськомовного населення. Можу на цю тему посперечатися з будь-якою соціологічною службою, бо маю щодо цього неспростовні докази. Якщо людина у центрі міста продає квитки...