Наш Двірець
У 19 столітті Львів був столицею королівства Галичини і Володимирії (Лодомерії), яке перебувало під юрисдикцією Австро-Угорщини. Це було велике жваве місто: місток між Заходом та Сходом, потужний торговий осередок. Звичайно, у період бурхливого будівництва залізниць у Європі Львів не міг залишитись осторонь. Сюди теж було прокладено гілку найсучаснішого на той час транспорту. Львівська залізниця була зведена згідно із Австрійською імперською Програмою у справах залізниць. Перший потяг на ділянці Перемишль - Львів пішов у 1861 році. Ця гілка тоді називалася Галицькою залізницею імені Карла Людвіга. Одночасно з відкриттям залізниці відкрили й будівлю вокзалу. Але із розвитком залізниці, вокзал перестав справлятись із пасажиропотоком, тому керівництво залізниці вирішило звести нову будівлю. Старий вокзал розібрали на зламі віків. 1904 р. за проектом Владислава Садловського збудовано один з найкращих тогочасних європейських вокзалів - Головний вокзал. Фронтон прикрашали скульптури, виконані Петром Війтовичем, по обидва боки порталу встановлено дві алегоричні фігури, що символізували Промисловість і Торгівлю роботи Антонія Попеля. Головна брама з...
Львів австрійський.1912-14 рр. н. е.
1912-14 рр. н. е.: "Давні фотографії завжди змушують зупинити на них погляд... Натрапив на Львів австрійський Лунапарк, що знаходився на Кайзервальді. 1912 р. 1914 р. Театралізований військовий марш 1914 р. Апогей промислової революції 1914 р. Карета швидкої допомоги Комісія металопрокату. 1912 р. От що це у Львові - так і не дізнався. Сподіваюсь, хтось таки наштовхне на правильну думку "
Вся правда про літери Z та H на старих будинках Львова
Вам неодноразово доводилося бачити у Львові на стінах такі таблички, правда? Загадкова літера "H" на Вірменській, 22 Ну або такі... Загадкова "Z" на Донцова Зрештою, вони розвішані майже на кожній вулиці, котру забудовували до Другої світової війни, тож зустріти їх можна досить часто.Проте мало хто знає, що з ними робити й чому їх повісили. Мені розповів цю інформацію відомий екскурсовод та краєзнавець пан Петро Радковець, а вам я її переповідаю, доповнену деякими подробицями і власними спостереженнями. Цій табличці може бути понад 100 років Хоч львів'яни й згадують часи Австро-Угорщини лагідним "за бабці Австрії", все ж не все було гладко й чисто. Особливо чисто. Бувало, що всю вулицю вкривало сміття або товстий шар багнюки. А що робити, якщо в тому болоті загубиться щось важливе? От, наприклад, приїхали пожежники гасити пожежу, а через болото після дощу не можуть знайти гідрант? "Z" означає "зв'язок", "Н" -"гідрант" Раціональні та розважливі австріяки вирішили мудро - поставити вказівники на гідранти (Н)...
Jeszcze Polska nie zginęła ale zginас musi
Jeszcze Polska nie zginęła ale zginас musi: " 4 червня 1894 р. "При отвертю польскої виставки у Львові ректор рускої семинарії вивісив польску фану. Питомці просили щоб зняв і не робив ганьби Русинам, але дарма. Тоди самі зняли фану, а співаючи “Jeszcze Polska nie zginęła ale zginас musi”, подерли на кавалки і наконець пропіли: “Вічная пам'ять”. Пи.Си. А вже в наступному нумері тижневика йшлося про реакцію австрійської влади на українських збиточників: "Тих руських питомців, що подерли польську фану, котру ректор велів вивісити аж на семінарський дах, укарала власть тим, що всіх вигнала на вакації." Крайова виставка в Львові, яка відбувалася з червня по жовтень 1894 р., стала найбільшим ярмарком в історії Королівства Галіції і Лодомерії. На ній побувало більше 1 млн. відвідувачів, включно з імператором Австро-Угорщини Францом Йосипом І. Декілька знимків з виставковими павільйонами: "
Місто, яке легше любити на відстані
Автор: Інна Корнелюк Львів – справжній містифікатор, створений із безлічі містифікацій, які хочеться пізнати, розкрити, зрозуміти. Він зачаровує з першого погляду. Починається з того, що тебе приваблюють: епохи в мініатюрі, Галіція, Австро-Угорщина, невідома Італія, несподівана Україна – всі ці архітектурні чудеса старого занедбаного міста. Ніби потрапляєш у безчасся, в яке важко повірити і з яким важко змиритися прохолодними вологими ранками без філіжанки кави. Це таке місто, яке легше любити на відстані Кілька місяців минуло, як я залишила це знамените місто, в якому жила. Залишила так, як залишають коханця, близькість з яким вичерпала сама себе. Ближче вже не можна: фатально небезпечно, болісно і невиправдано. Львів – як коханець-аристократ неповторної потворної чоловічої краси. Породистої вроди, яка спочатку насторожує і приголомшує, а потім поглинає і розчиняє в собі безповоротно, при чому аж ніяк не знечулює.А водночас Львів – як старий Джакомо Казанова, котрий некрасиво зубожів і не знає, як ще прожити за рахунок своєї минулої слави. Отже, в...
Солодке минуле
Автор: Ольга Швагуляк-Шостак За часів Австро-Угорщини та Польщі цукерень у Львові було більше, ніж пам’яток архітектури. Бум львівських цукерень припадає на 70-80-ті роки XIX ст. Придбавши цукерню Монне, Ян Гефлінгер за рік перетворив її на сучасне підприємство із власними фабриками, складами і магазинами Аптека-цукерня Першими кондитерами міста Лева ще в середні віки стали пекарі-позацеховики, яких не стримували суворі цехові стандарти. Їхні цехові колеги — дійсні члени офіційного пекарського об’єднання — тоді спеціалізувалися лише на випіканні хліба. Екзотичними солодощами десертний кошик наповнювали купці, які торгували зі Сходом. А згодом кондитерську функцію взяли на себе і провізори. В аптеках, як у цукернях, можна було купити різні повидла та медівники. Фармацевти працювали також за індивідуальними замовленнями: виготовляли до свят чи приватних ювілеїв лікери, торти, марципани. Господині, які самі мали кондитерський хист до пляцків та струдлів, завжди могли придбати в аптеці бляшанки для випікання, які були у фармацевтів у широкому асортименті. З середини XVII ст. кондитерська традиція пішла в...
Панянки у червоному
Автор: Андрій Козицький У европейських містах середньовіччя відправною точкою для легалізації проституції та створення будинків розпусти була теза відомого філософа-теолога Томи Аквінського. Він казав, що в кожному палаці потрібен туалет. Тоді неприємний запах буде тільки там, а в иншому разі смердітиме в усьому палаці, бо люди все ж мусять справляти свої фізіологічні потреби. У порівнянні з Европою проституція у Львові, звичайно, мала свою специфіку. Перша зафіксована згадка про існування в місті будинку розпусти відноситься до 1450 року. У міських актах зазначено, що якийсь львівський бордель заплатив за ремонт власної каналізації. А перший випадок подружньої зради у Львові, зафіксований у документах, стосується 1407 року. Описано, як панича спіймали з коханкою на гарячому. Але на відміну від багатьох инших міст, де повії утворювали певні професійні організації, ґільдії, у нас такого не було. Наприкінці ХVІІІ століття, коли Львів увійшов до складу Австрійської імперії, становище львівських повій змінилося. Тодішня австрійська імператриця Марія-Терезія була особою дуже суворих звичаїв і різко...
Останні коментарі