[1]

У 19 столітті Львів був столицею королівства Галичини і Володимирії (Лодомерії), яке перебувало під юрисдикцією Австро-Угорщини. Це було велике жваве місто: місток між Заходом та Сходом, потужний торговий осередок. Звичайно, у період бурхливого будівництва залізниць у Європі Львів не міг залишитись осторонь. Сюди теж було прокладено гілку найсучаснішого на той час транспорту.

Львівська залізниця була зведена згідно із Австрійською імперською Програмою у справах залізниць. Перший потяг на ділянці Перемишль - Львів пішов у 1861 році. Ця гілка тоді називалася Галицькою залізницею імені Карла Людвіга. Одночасно з відкриттям залізниці відкрили й будівлю вокзалу. Але із розвитком залізниці, вокзал перестав справлятись із пасажиропотоком, тому керівництво залізниці вирішило звести нову будівлю. Старий вокзал розібрали на зламі віків.

1904 р. за проектом Владислава Садловського збудовано один з найкращих тогочасних європейських вокзалів - Головний вокзал. Фронтон прикрашали скульптури, виконані Петром Війтовичем, по обидва боки порталу встановлено дві алегоричні фігури, що символізували Промисловість і Торгівлю роботи Антонія Попеля. Головна брама з кованого заліза провадила до центрального вестибуля, оздобленого стінними розписами, що символізували Промисловість і Прогрес. За двоповерховою спорудою збудовано велике перекриття дебаркадера (платформа з навісом на залізничній станції), виконане 1903р. зі сталі та скла за проетом професора Садловського та інженера Зеленевського на чеському металургійному комбінаті "Вітковіце". Довжина 159 метрів та ширина 69 метрів. Свого часу це був чи не єдиний залізничний дебаркадер в Україні. В радянські часи під його металічно-скляним дахом часто знімали фільми про Європу (типу прибуття потягу в Лондон і т.п.).

Вокзальні приміщення були насиченні найновішим технічним обладнанням, що було рідкістю в тогочасному повсякденному ужитку: центральне опалення, електричне освітлення, електрична вентиляція, вантажні ліфти, 70 електричних годинників. Все, що оточувало пасажира у вокзальному будинку, повинно було створювати відчуття комфорту. Тогочасний вокзал був взірцем мистецтва та технічного прогресу. Будівлі вокзалу були частково знищені в 1915 р. під час відходу зі Львова російських військ. Багато пошкоджень отримав вокзал у 1918-1919рр. під час посько-української війни, його повна відбудова закінчилася тільки в 1930р. 1 вересня 1939р. він був частково знищений німецькими авіабомбами. Відбудова та реконструкція тривала до середини 50-х років.