В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "1861"

Історія балів Львова

У 1763 році до Львова прибув чоловік із незвичною професією на ім’я Гемпель. Його фахом було організовувати і проводити бали. Такий собі шоумен – чи, як тоді казали, антрепренер. Справа, певно, пішла незле, бо вже через чотири роки йому на допомогу прибуває ще один спеціаліст – Девільє. Вони стали піонерами львівських балів європейського зразка. Для проведення таких заходів винаймали приватні помешкання з великими залами. З одного боку, причиною цього була відсутність просторих приміщень громадського призначення, з іншого – продовження традицій шляхетських забав, які й до того нерідко відбувалися в замках і палацах місцевої знаті. Ось опис одного з них, який подає львівський історик Францішек Яворскі. 1753 року великий литовський гетьман князь Міхал Радзивіл у власному палаці на вулиці Красіцьких (зараз Огієнка) організовував урочистість із нагоди постригу в монастир своєї тещі Теофілії Вишневецької. «Почали з’їжджатися запрошені гості. Багато часу зайняв би їх перелік, досить лише сказати, що все, що було в ті часи в Польщі елегантне,...
Наш Двірець

Наш Двірець

У 19 столітті Львів був столицею королівства Галичини і Володимирії (Лодомерії), яке перебувало під юрисдикцією Австро-Угорщини. Це було велике жваве місто: місток між Заходом та Сходом, потужний торговий осередок. Звичайно, у період бурхливого будівництва залізниць у Європі Львів не міг залишитись осторонь. Сюди теж було прокладено гілку найсучаснішого на той час транспорту. Львівська залізниця була зведена згідно із Австрійською імперською Програмою у справах залізниць. Перший потяг на ділянці Перемишль - Львів пішов у 1861 році. Ця гілка тоді називалася Галицькою залізницею імені Карла Людвіга. Одночасно з відкриттям залізниці відкрили й будівлю вокзалу. Але із розвитком залізниці, вокзал перестав справлятись із пасажиропотоком, тому керівництво залізниці вирішило звести нову будівлю. Старий вокзал розібрали на зламі віків. 1904 р. за проектом Владислава Садловського збудовано один з найкращих тогочасних європейських вокзалів - Головний вокзал. Фронтон прикрашали скульптури, виконані Петром Війтовичем, по обидва боки порталу встановлено дві алегоричні фігури, що символізували Промисловість і Торгівлю роботи Антонія Попеля. Головна брама з...

Шалене львівське кохання

Автор: Ярослав МАРИНОВСЬКИЙ Ще в кінці XVIII століття на північній околиці Львова, неподалік Збоїщ, стояли дві кам'яні скульптури. Вони були начебто поставлені на тому місці, де через суперечку за прихильність дівчини двоє мешканців передмістя влаштували дуель. Під час поєдинку обоє загинули. Романтичні легенди про закоханих дуелянтів дуже подобались львів'янам, а ось реальний випадок з 1861 року, описаний істориками Козицьким і Білостоцьким. Жили-були у Львові два старі і добрі колєґи, обидва -- відомі львівські письменники, Валерій Лозінський і Кароль Цішевський. Кароль необачно познайомив друга зі своєю нареченою і той, не гаючи часу, почав добиватися її прихильності. Від колишнього колєґування не залишилось і сліду. Обидва почали образливо висловлюватись на адресу один одного у своїх письменницьких памфлетах. Після літературних образ нарешті Лозінський послав до свого найкращого товариша секундантів. Дуель відбулася 10 січня 1861 року між вулицями Калічою і Цитадельною. Суперники билися на шаблях. Лозінський, цей "львівський Дюма", як його називали в літературних колах, був нижчим на зріст і...

POSTфактум

Джерело: Контракти Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК Розвиток львівської пошти почався з рейдерських атак і корупційних схем Пошта Бандінеллі оселилася у самому серці міста — на площі Ринок Ключі від галицької пошти Моду на листонош до Галичини привезли італійці. У Болоньї, Неаполі та інших апеніннських містах ще з XII століття використовували гінців (курсорів), які зі швейцарською пунктуальністю надійно і швидко доставляли кореспонденцію за потрібною замовнику адресою. Згодом ці послуги почали імпортувати. Так, італійський купець Доменіко Монтеллупі спочатку «обкатав» поштовий сервіс у Кракові — тодішній столиці Речі Посполитої, до складу якої входила Східна Галичина. А 1625 року він поширив цю невисоку порівняно з теперішнім мобільним зв’язком технологію на Львів. Італійське поштове зерно на Галичині впало у підготовлений грунт: тут було багато трудових мігрантів-торгівців, будівельників, архітекторів з Європи, які традиційно і з великим економічним ефектом перебували на заробітках і не могли обходитися без звичного засобу регулярного зв’язку з домівкою та бізнес-партнерами. Але дорогу поштовому першопрохідцеві через кілька років стрімко перейшов...

Історія створення Львівської залізниці

Джерело: http://www.uz.gov.ua Львiвська залiзниця - одна з найстарiших в Українi. Першi рядки в її iсторiю почали вписувати в другiй половинi ХIХ столiття, коли у Захiднiй Європi бурхливо розвивався капiталiзм, критерiями якого були зримi змiни не лише у способi виробництва, а й у нових видах транспорту. У 1859 роцi почалося прокладання колiї з Перемишля до Львова протяжнiстю 97,6 км. Умови працi на прокладаннi залiзничного полотна були виснажливими. Не маючи квалiфiкацiї, малоземельнi й безземельнi селяни, як правило, наймалися чорноробочими. Особливо великi труднощi довелося долати будiвельникам у багнистих мiсцевостях Судової Вишнi, Городка i Львова. Так, пiд Городком через заболочену територiю та горби вони змушенi були прокласти залiзничний шлях не прямо, а спорудити його у формi двох чималих серпантинових пiдкругiв. Через це дiльниця стала довшою майже на 15 м. Хоча умови працi були важкi, але будiвельники дiльницю мiж Перемишлем i Львовом подолали менше, нiж за два роки. Бiльше того, через рiчки Вишню і Верещицю були спорудженi мости, зведено примiщення...