В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "1356"
Львівська Вірменка в фотоісторії від Романа Метельського

Львівська Вірменка в фотоісторії від Романа Метельського

Львівська Вірменка: Історики твердять , що вулиця Вірменська у Львові чи не найстаріша у місті. Кажуть що вона існувала ще в ХІІІ, адже приблизно в цей час у місті з’явилися перші вірменські поселенці. Ймовірно вони були купцями і ремісниками рівними в правах із місцевим руським населенням. Із наданням Львову магдебурзького права у 1356 почалось формування нового центру міста довкола нинішньої Площі Ринок. Забудова так званого «середмістя» була обнесена муром і трьома рядами валів. Новий вірменський квартал знаходився в північно-східній частині оточеного муром середмістя. Його центром стала вулиця, котра нині є ділянкою сучасної Вірменської. Культурним осередком кварталу був Вірменський собор, котрий в 1364 році став єпархіальним осередком для усіх вірмен Русі і Валахії підлягав безпосередньо верховному католикосу в Ечміадзині. За свідченнями іноземних мандрівників, забудова вулиці Вірменської була однією з кращих в місті на рівні з Площею Ринок і вулицею Руською. Вже у XV столітті тут було кам’яне брукування, водопостачання та зливна каналізація. До створення архітектурного ансамблю долучились...
Стратегії міста Львова в історичній ретроспективі

Стратегії міста Львова в історичній ретроспективі

Автор: Ілько Лемко для ZAXID.NET Хід історії зазвичай ламає всі стратегії і виставляє їхніх авторів на посміховисько. До цього часу жодна стратегія розвитку нашого міста не була доведена до ладу. Взяти хоча б останню радянську стратегію перетворення Львова на промисловий центр із переважанням військової промисловості, підземним трамваєм і доведенням населення міста 2000 року до мільйона мешканців, а 2010 року – до мільйона двохсот тисяч. Тепер лише можемо посміятися з цих наполеонівських планів, що перетворилися на мильну бульбашку. Будемо лише сподіватися, що років за двадцять ніхто не буде сміятися з наших сьогоднішніх планів перетворення Львова на європейську рекреаційно-туристичну Мекку, наразі ж розглянемо стратегії, чи радше елементи стратегій, як недеталізованих планів розвитку нашого міста в історичній ретроспективі.   Коли ми говоримо про стратегічні задуми, усілякі Генеральні плани розвитку міста та інші довготермінові перспективи, на думку спадають геніальні слова Спасителя: «Не турбуйтеся про завтра, бо завтра саме про себе потурбується». Взагалі-то, принцип стратегічного планування, як такий, характерний для тоталітарного...