«Львівське Корзо»
Прогулюючись елегантним і на сто відсотків європейським Проспектом Свободи, важко собі уявити, що два століття тому це була болотиста рівнина річки Полтви, заросла очеретом, а прапрадіди нинішніх львів’ян з човнів стріляли тут качок. Після того, як Галичина увійшла до складу Австрійської імперії, у цій місцині, розібравши оборонні укріплення, влаштували променаду, або Корзо – прогулянковий бульвар з містками через ріку Полтву, по яких дефілювали міські модниці. Полтву у другій половині XIX століття загнали під землю: Львів був позбавлений річки, але набув одну з найдосконаліших у Європі каналізаційних систем. Колишні оборонні вали поступово забудували і Львів отримав новий, третій за свою історію центр міста, прогулянку яким ми почнемо від Львівського Національного Академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької (проспект Свободи, 28, №1 на мапі) – архітектурної перлини у стилі неоренесансну, одного з найгарніших театрів Європи. Збудований на початку ХХ століття за проектом архітектора Зиґмунта Ґорґолевського. Великий театр у Львові порівнювали з Паризькою та Віденською...
Гора Льва
Джерело: ua5.com.ua Узгір'я Високого Замку на південний схід опадає до вулиці Театинської. В давніших часах під замковою горою був з цього боку глибокий яр; тут добували каміння, а як видобуток вже став не виплачуватися, полишено видовбані яри. Ніхто в цій околиці не жив, і пустирі страшили своєю самотністю. З часом це місце обернено на смітник, а що викидали туди й падлину, літом чути було сміття здалека. В половині XIX ст. осаджено на цих пустирях циганів. Цей мандрівний народ тримався тут кільканадцять літ, позакладав собі доми й кузні, де виробляли підкови та цвяхи для міських бляхарів. Але що вони не цуралися й злодійського фаху, то місто мусило їх звідси усунути. Яр з часом засипано сміттям і румовищем, місце сплановано й поведено туди вигідну дорогу, обсаджену деревами, що обходить замкову гору півколом. Пам'яткою минулого довгі літа була порожня кузня та криниця зі слабкою цямбриною, дуже глибока, звідки добували воду відром. Криниця ця мала сумну славу через те,...
Музичне життя Львова за австрійських часів
Джерело: Mikroskop pana Jurka Сьогодні буде розповідь про одну із сторінок культурно-мистецького життя Львова австрійських часів. При написанні статті використано друковані матеріали присвячені музичному життю Львова, які зберігаються у фондах ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України. З початку ХV століття при міських музичних цехах вже існували інструментальні капели, а з ХV століття капели створювались при дворах деяких магнатів, та в монастирях. У 1580 році були затверджені привілеї львівського братства музикантів, для виконання церковної і побутової музики. В 1700 році з’являється перший на Україні нотний збірник “Ірмологіон”. Мистецтво ґрунтується на трьох речах: треба багато бачити, багато вчитися і багато перестраждати. (П.І.Гаркаві) Музичне життя Львова за австрійських часів Сьогодні буде розповідь про одну із сторінок культурно-мистецького життя Львова австрійських часів. При написанні статті використано друковані матеріали присвячені музичному життю Львова, які зберігаються у фондах ЛНБ ім. В.Стефаника НАН України. З початку ХV століття при міських музичних цехах вже існували інструментальні капели, а з ХV століття капели створювались при...
Останні коментарі