В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "1910"
Кам’яниця з лицарями запрошує на свої уродини

Кам’яниця з лицарями запрошує на свої уродини

Дом на Валовой, 11: " “Кам’яниця з лицарями запрошує на свої уродини” Цього року виповнюється 100 років побудови кам’яниці на вул. Валовій, 11. З цієї нагоди у четвер, 2 грудня відбудеться свято, під час якого будинок – іменинник «зазвучить» свіжо, дзвінко і незвично, щоб не тільки привернути увагу до себе, а й подарувати усім львів’янам і гостям міста гарний та радісний настрій. Запрошуємо на незвичний концерт – з балконів кам’яниці з лицарями, а також частування солодощами і гарячим пивом. Високий імпозантний будинок у стилі неоготики постав на місці розібраних застарілих будинків на замовлення власників ділянки Берл і Сабіни Фінклерів за проектом Артура Шлеєна у 1910 р. Своєрідною візиткою кам’яниці є її архітектурний декор роботи скульптора Тадеуша Блотніцкого – середньовічні рицарі з щитами, на яких містяться герб Львова (зліва) та герб земель Галичини і Волині (справа). У різні часи у будинку діяли різноманітні торгові, фінансові установи, бюро. Серед довоєнних мешканців були капітан Адам Оттокар, дантист Генрик...

Археологія найдавнішого Львова

Автор: Микола Бандрівський Кожне місто має початок відліку своєї історії. Так само і Львів — перша писемна згадка про місто відома під 1256 роком. Але це зовсім не означає, що люди саме з того часу почали обживати цю околицю. Чи археологія має докази, які свідчать про значно раніші часи заселення львівських узгір’їв, ніж це подають середньовічні хроністи? Так, таких доказів у львівських археологів назбиралося уже чимало. А невідомі вони широкому загалу читачів, передусім тому, що інформація про них розкидана по різних малодоступних, і спеціялізованих виданнях із різного часу. До- і протоісторичний період. Почати слід, мабуть, від найдавніших викопних речей. Саме вони засвідчують перебування мисливців кам’яного віку на теренах, зайнятих сьогодні будовами Львова. Першою знахідкою з цієї епохи стали кістки мамонта, викопані під час добування глини в кар’єрі в районі вул. Стрийської. Ось як про цю знахідку сповістив на початку вересня 1913 року невідомий дописувач у газеті „Діло“: „…В цегольні за Стрийською рогачкою у Львові відкопали...
Солодке минуле

Солодке минуле

Автор: Ольга Швагуляк-Шостак За часів Австро-Угорщини та Польщі цукерень у Львові було більше, ніж пам’яток архітектури. Бум львівських цукерень припадає на 70-80-ті роки XIX ст. Придбавши цукерню Монне, Ян Гефлінгер за рік перетворив її на сучасне підприємство із власними фабриками, складами і магазинами Аптека-цукерня Першими кондитерами міста Лева ще в середні віки стали пекарі-позацеховики, яких не стримували суворі цехові стандарти. Їхні цехові колеги — дійсні члени офіційного пекарського об’єднання — тоді спеціалізувалися лише на випіканні хліба. Екзотичними солодощами десертний кошик наповнювали купці, які торгували зі Сходом. А згодом кондитерську функцію взяли на себе і провізори. В аптеках, як у цукернях, можна було купити різні повидла та медівники. Фармацевти працювали також за індивідуальними замовленнями: виготовляли до свят чи приватних ювілеїв лікери, торти, марципани. Господині, які самі мали кондитерський хист до пляцків та струдлів, завжди могли придбати в аптеці бляшанки для випікання, які були у фармацевтів у широкому асортименті. З середини XVII ст. кондитерська традиція пішла в...