В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.

Мій Львів шукає нового власника . В групу “Мій Львів” входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.net, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові – AFISHA.LVIV.PRO. Для зв’язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "пам’ятники"
Посміхаймось, бо ми цього варті

Посміхаймось, бо ми цього варті

Чи не задумувались ви, що посмішка, це надзвичайно необхідна річ для кожної людини. Кажуть ті, хто частіше посміхаються, живуть набагато довше, а психологи вважають, що вона зміцнює нашу психіку та робить стійкішими до стресів. Більше того, є окремий напрям у психотерапії, що зветься сміхотерапією. До того ж, сміх — дуже корисна фізична вправа, за своєю ефективністю порівнюється хіба що з хорошим фізичним навантаженням. Він приводить у дію 80 груп м’язів Увіковічнити такий феномен як посмішка вирішили у Львові. Усмішка з'явилася у Львові під час проведення конкурсу карикатуристів, котра стала роботою одного із учасників скульптора Олега Дергачова. Посмішка не є надто важкою, бо зроблена із бронзи та важить 16 кілограм. Та й розміри самого пам'ятника не є габаритними, адже на думку автора великі пам'ятники повинні бути у великих містах, таких як Париж, Нью-Йорк чи Лондон, а камерний Львів повинен підкреслювати свою атмосферу малими монументами, що є близькими за розмірами до людини. Ходять чутки, що коли скульптор...

Новий пам’ятник – тепер для любителів пива

Різноманітні невеличкі пам’ятники досить швидко стали такими ж символами міста, як і їх «старші брати». Туристи та й самі львів’яни охоче фотографуються з Мазохом та Пікассо, полірують ніс Никифора – на вдачу та вмощуються за одним столиком з Яном Зегом. Невдовзі матимемо ще й монаха з бочкою пива. Ідея встановити пам’ятник пиву та броварям обговорюється вже давно. Тож навесні коло Вежі Крамарів постане 2,5-метровий монах, який триматиме бочку пива. А на бочці сидітиме маленький чоловічок з гальбою. До речі, таких мацьоп – любителів пива – розмістять по всьому Львову. Їх можна буде знайти як у місцях, пов’язаних з пивом – коло пивзаводу, броварень, так і у зовсім несподіваних закапелках. Можна навіть квест влаштувати: хто швидше знайде та сфотографує усіх поціновувачів хмільного напою. Монах стоятиме не просто так: в бочку буде вмонтовано годинник, який рівно о 17:15 відбиватиме відому усім львів’янам мелодію Кос-Анатольського. На іншому боці планують розмістити історію львівського пивоваріння. Ну а на поясі монах...

З історії міста

З історії міста: " Пам’ятник Радянської Конституції, чи пам'ятник Сталінській Конституції, споруджений в жовтні 1939 р. Авторами були скульптор Сергій Литвиненко та київський художник Михайло Дмитренко, можливо, митці адаптували до місцевих умов проект, виконаний у Москві. Виконавцями були скульптори Євген Дзиндра та Андрій Коверко, можливою є участь учня Литвиненка молодого скульптора Якова Чайки. Пам'ятник виконувався на Кераміко-скульптурній фабриці, що відкрилася вже в 1939 р. на вул. Мучній. Місцем розташування пам'ятника було обрано центр міста, 'острівок' на вісі Гетьманських валів, між вул. Ягеллонською та пл. Св. Духа (тепер вул. Гнатюка та пл. І. Підкови). Тимчасовий пам'ятник, виконаний з бетону на дерев'яному каркасі, представляв собою величезну вертикальну композицію у вигляді колон, опасованих червоними прапорами. В нижній частині були розташовані фігури червоноармійця, робітника, матері з дитиною, студентки та старого гуцула з хлопчиком. Цементні фігури та написи українською, польською та єврейською мовами символізували дружбу народів за статтями Сталінської конституції. З початком Другої світової війни, 30 червня 1941 р. містом...

Камерні пам’ятники у Львові: проблеми й перспективи

Камерні пам’ятники у Львові: проблеми й перспективи: "…історичний центр Львова доволі камерний, саме середовище диктує концепцію міської скульптури, тому за камерними речами майбутнє. Тим більше, що такі пам’ятники є співмірні людині..."