Археологія найдавнішого Львова
Автор: Микола Бандрівський Кожне місто має початок відліку своєї історії. Так само і Львів — перша писемна згадка про місто відома під 1256 роком. Але це зовсім не означає, що люди саме з того часу почали обживати цю околицю. Чи археологія має докази, які свідчать про значно раніші часи заселення львівських узгір’їв, ніж це подають середньовічні хроністи? Так, таких доказів у львівських археологів назбиралося уже чимало. А невідомі вони широкому загалу читачів, передусім тому, що інформація про них розкидана по різних малодоступних, і спеціялізованих виданнях із різного часу. До- і протоісторичний період. Почати слід, мабуть, від найдавніших викопних речей. Саме вони засвідчують перебування мисливців кам’яного віку на теренах, зайнятих сьогодні будовами Львова. Першою знахідкою з цієї епохи стали кістки мамонта, викопані під час добування глини в кар’єрі в районі вул. Стрийської. Ось як про цю знахідку сповістив на початку вересня 1913 року невідомий дописувач у газеті „Діло“: „…В цегольні за Стрийською рогачкою у Львові відкопали...
Кнайпи Львова у вихідний день
Вчора була здійснена споба відвідати львівські кнайпи. Спочатку зайшли в Кумпель - народу тьма. Сісти нмеа де. Далі був заклад - Гасова лампа - повний аналог з людьми. Далі - Лівий берег, думаєте потрапили? Звісно, що ні. І пошуки продовжувались. На вулиці фурманській - Паб "Архів". Ура. Є місце. Але цікавий паб. Вибір пива аж 5 видів - stella artois, чернігівське біле і світле, hoegaarden, leffe. І маю підозру, що вони вже всі на одному заводі лиються:). музичне оформлення - канал мюзік бокс. Хіба це може така музика бути в пабі. Бе. Додам, що цей паб зроблений тими ж людьми, що і сусідній узбецький ресторанчик Бухара. Відповідно і підхід. Ну і на сам кінець, захотіли кави. Пішли в пошуки. Біда закладів, що всі працюють до 22:00. А вже буда 21.15. Але ніхто не здавав і ми таки потрапили, вважаю найкраще місце, кав'ярня "Світ кави". принцип обслуговування - там аля бістро. Але. Працюють до 23:00 у...
Невідома Львівщина
Щойно випадково натрапив на блог про цікаві екскурсії. Автори пишуть: Тут Ви зможете дізнатися про екскурсії Львівською областю, які відбуваються за новими альтернативними туристичними маршрутами. p.s. один з організаторів - мій одногрупник І. Губіліт і думаю можна довіряти:)p.p.s. а помилки в шапці блога виправляти таки треба:))))
За Польщі дешеві повії «давали» в кредит…
Автор: Борис Козловський; Фото: Мирон Маслюк (1, 2) Передбачаю, що небайдужий до цієї теми читач зверне увагу і подивується, чому часові рамки цієї розвідки обмежені 1943 роком? З кількох причин. Я ставив собі за мету обмежитися дослідженням будинків розпусти лише довоєнного Львова. А останнє письмове свідчення про наші борделі датується саме 1943 роком. Дослідження, підкреслюю, – наукове. Хоча легендами автор теж не гребував… Збирав я цей матеріал по крупицях. Перечитував те, що вже надруковано на цю делікатну тему у періодичних виданнях, художніх творах, спілкувався з істориками і старожилами Львова. Автор сексуально не стурбований Ставлення до мого зацікавлення було неоднозначним. Професор Франкового університету Йосип Лось мене навіть присоромив: це, мовляв, тема для “жовтої” преси, а не для такої солідної газети… Ще один науковець сказав дошкульніше: за такі теми беруться сексуально стурбовані люди… Прикро, несправедливо. До цієї теми я прийшов випадково. Як ви думаєте, що спільного між борделем та Інститутом фізичної оптики? Я йшов на зустріч до...
Львів у “www” світі
Автор: Анастасія Канарська “Eine Stadt im Mittelpunkt Europas” – такий підзаголовок має німецькомовний буклет про Львів, в якому йдеться зовсім не про культуру й історію нашого міста. Це такий собі андеграундний буклетик. “Ось дивіться – такого ви точно ще не бачили! І це все тут, близько – в Європі”, — таку інформацію пропонують німецькомовним читачам автори цього проекту. На першій сторінці ми бачимо старенького жебрака – “яскравого представника нашого європейського міста”, сумні очі втомленої життям жінки, дядьків-картярів у парку біля університету, бабусю, яка продає вишивані рушники й іншу всяку всячину: солдатів з відстороненими поглядами, хлопчаків, що розважаються на вулиці… Словом, побачивши це, порядний бюргер може добряче перестрашитись, а простий львів’янин — не повірити своїм очам і справедливо обуритись. Це яскравий приклад того, що інформація більшою чи меншою мірою завжди є суб’єктивною. Адже за бажанням можна висмикнути декілька фактів із контексту, щоб довести будь-яку потрібну ідею. Переглянувши низку чужоземних матеріалів чи веб-сайтів про Львів, переконуємося про...
Легенди підземних вулиць
Автор: Тарас Грень Крокуючи старовинним Львовом, ви ходите по його таємницях. Мерехкотіння кількох десятків свічок створювало неповторну гру тіні на кам’яних склепіннях підземелля тисячолітньої кам’яниці. Пронизливий холод, тиша і ось ця гра світла і тіні… здавалось, що фізично відчуваєш, як до тебе звертаються, а іноді навіть торкаються, душі наших предків. Львів – старовинна галицька столиця. Заснований у 1256 році, він зазнав чимало перебудов. Змінювались часи, що приносили з собою нові архітектурні смаки. Разом з ними приходили нові архітектори та технології будівництва. Запеклі війни, нищівні пожежі та ще чимало факторів багато разів змінювали обличчя міста, робили його іншим. На фундаментах старих зруйнованих людьми і часом споруд згодом поставали новозбудовані. Незмінним залишалося одне – його підземелля. Щоб приховати від небажаного ока приватне життя, чи для військових або політичних потреб створювались підземні переходи, галереї, лази, схови тощо. Маючи в захищеній стінами площі всього 36 гектарів, місто росло не тільки в висоту (львів’яни одними з перших побудували в західній...
Explore Lviv and Around
Дуже цікавий ресурс в якому зібрана корисна інформація про різні інженерні, фортифікаційні, закинуті споруди, доступ до яких обмежений або замаскований. Особливо цікаво буде читати сторінки форуму любителям підземних мандрівок тунелями і підвалами - дігерам. Крім місць, які відвідали учасники сайту, є ще статті про екіпірування, карти, велика колекція споріднених статей з інших ресурсів. Ви 100% відкриєте для себе щось новеньке. У Львові ще стільки не розвіданого... Заходіть на сайт та долучайтесь до спільноти. Explorer.Lviv.Ua
Дещо з історії Львівських годинників
Джерело: Вежові Годинники Найдавніша згадка про годинник у Львові походить з 1404 року. В ній йдеться про "еталон" львівського часу - годинник на вежі ратуші. Зрозуміло, що середньовічне місто вже не могло обходитись без годинника, i тому пильнувало його як зіницю ока, не шкодуючи ні грошей, ні зусиль. Під час перебудови ратуші i вежі в 1491 році на останній розмістили годинниковий дзвін вагою 11 центнерів. За допомогою цього дзвону вручну відбивали години аж доки монах Григорій (Gregorius monachus) не зробив нового годинника, що був встановлений на вежі у 1504 році. За середньовічною традицією годинник мав бути гарно оздоблений i для цього місто уклало угоду з малярем Яном, котрий за чотири червоних золотих погодився помалювати i оздобити його. Сума гонорару вказує на те, що робота мала бути виконана на вiдповiдному рiвнi. Спостереження за виконанням робіт місто доручило Яну Гелiтовському. Саме про цей годинник згадує в своїй "Хронiцi ..." Зиморович, як про годинник, що автоматично відбиває години....
Мітки
Шановні читачі, скажіть будь ласка, а чи потрібні мітки (теги) взагалі? тось хоч раз скористався з них? Більшість статей вимагає більшої кількості міток ніж можливо вписати тут. Виходить, що інколи половина ключових слів пропускається. Як бути?Можливо закрити віджет з мітками? п.с. А в блоггері можливо розбивати повідомлення на вступ і продовження? Великі пости виходять...
Солодке минуле
Автор: Ольга Швагуляк-Шостак За часів Австро-Угорщини та Польщі цукерень у Львові було більше, ніж пам’яток архітектури. Бум львівських цукерень припадає на 70-80-ті роки XIX ст. Придбавши цукерню Монне, Ян Гефлінгер за рік перетворив її на сучасне підприємство із власними фабриками, складами і магазинами Аптека-цукерня Першими кондитерами міста Лева ще в середні віки стали пекарі-позацеховики, яких не стримували суворі цехові стандарти. Їхні цехові колеги — дійсні члени офіційного пекарського об’єднання — тоді спеціалізувалися лише на випіканні хліба. Екзотичними солодощами десертний кошик наповнювали купці, які торгували зі Сходом. А згодом кондитерську функцію взяли на себе і провізори. В аптеках, як у цукернях, можна було купити різні повидла та медівники. Фармацевти працювали також за індивідуальними замовленнями: виготовляли до свят чи приватних ювілеїв лікери, торти, марципани. Господині, які самі мали кондитерський хист до пляцків та струдлів, завжди могли придбати в аптеці бляшанки для випікання, які були у фармацевтів у широкому асортименті. З середини XVII ст. кондитерська традиція пішла в...
Останні коментарі