В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "1772"

Старі аптеки Львова

Автор: Аліна Небельмес (ZAXID.NET) Старі аптеки Львова: Історики запевняють, що саме зі Львовом пов`язана найдавніша згадка про аптеки на території сучасної України. У 1270 році Констанція - дружина князя Лева заснувала при Домініканському монастирі притулок для хворих і аптеку. Найстарішій діючій аптеці України і Європи цього року виповниться 265 років. У ній залишилося чимало історичного аптекарського обладнання (якщо можна так сказати), інвентарю, меблів, і найголовніше – аптека діє у тому самому місці протягом всього часу існування. Ця аптека розташована у Львові і є найбільш популярною серед інших своїх аптек-посестер. Якщо вам цікаво, як виглядала львівська аптека на початку ХVII сторіччя, то варто завітати у єдину аптеку-музей у Львові. Справжня назва цієї аптеки – «Під чорним орлом». Раніше аптеки називали за конкретними графічними символами, емблемами чи іншою прив’язкою. Назви ще пов’язували з опікою над аптеками влади чи святих. Так і народжувалися - «Під золотим орлом», «Під срібним орлом», «Під золотою зіркою», «Під угорською короною», «Під золотим...

Львів, яким він є

Автор: Людмила Музиченко Львів. Це місто, в якому мені завжди хотілося побувати. Не можна сказати, що я ніколи в ньому не була. За часів студентства відвідувала, але то було взимку та проїздом в гори, тому й запам’яталося мало. Зате цього разу, коли мала влітку їхати у відрядження до Львова, підготувалася досконало, тобто – максимум інформації про роботу Львівського обласного центру з гідрометеорології (ЦГМ), гідрометеорологічну діяльність якого ми мали проінспектувати, і максимум інформації для туриста в плані найшвидшого ознайомлення з містом. Насамперед хотілося б відмітити згуртованість колективів гідрометеорологічних станцій та й самого ЦГМ, дружнє та бережливе ставлення один до одного, доброзичливість і відкритість до нас, членів інспекційної комісії, що, до речі, притаманне усім із сімейства гідрометеорологів, в якому б регіоні вони не працювали.Мені довелося побувати на метеорологічних станціях Кам’янка Бузька, Рава-Руська, Славськ, гідрологічній станції Стрий. До речі сказати, неподалік Рава-Руської біля Жовкви (нині Жовківський, колишній Нестеровський районний центр) знаходиться пам’ятник-обеліск у вигляді „мертвої петлі”, яку виконав...
Наша відповідь ГОЕЛРО

Наша відповідь ГОЕЛРО

Автор: Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК Сто років тому рентабельність електроенергетики у Львові навіть при одному споживачеві зашкалювала за 100% Для перевезення понад 1 млн відвідувачів грандіозної Крайової виставки, що планувалася на 1894 рік, потрібен був потужний громадський транспорт. Кінному трамваю, який бігав Львовом уже 14 років, бракувало «живої сили», щоб витримати таке навантаження. Альтернативою міг стати електричний трамвай, але він потребував стабільного джерела струму. Для чого і вирішили збудувати у Львові першу електростанцію. З цього, власне, і починається історія електрифікації Західної України. Магістрат починає і виграє Магістрат виставив «електричний» проект на тендер, у якому взяли участь кілька відомих фірм. Найпершими полетіли в «кошик» пропозиції, де претенденти на будівництво електростанції та трамваю амбітно застовпили за собою контрольний пакет акцій у майбутньому підприємстві. Зокрема, берлінське підприємство «АЕГ» на паперах залишало міській владі у майбутньому акціонерному товаристві не більш ніж 33%, тому в підсумку переміг претендент з найскромнішими матеріально-фінансовими апетитами — віденська фірма «Сіменс & Гальске», яка через два роки...

Слідами «Трьох білих Орлів»

Джерело: CITY LiFE Серпанок таємничості навколо вільних мулярів духу і світу — масонів — уже третє століття поспіль є тим вдячним ґрунтом, на якому густо і пишно ростуть хитромудрі інтриги, скандальні викриття, політичні спекуляції, судові, а часом і смертні вироки, детективні та містичні сюжети… Пересічний пострадянський обиватель переважно плутає масонів з окультистами, спіритистами, фашистами, сіоністами, сатаністами… Це цілком логічно, адже протягом панування радянської влади тема масонів була на цій території «табу», а їхня історія — доступна хіба у формі літературних натяків Жорж Санд і Льва Толстого. Сьогодні людство традиційно продовжує поділятися на тих, хто прихильно ставиться до морально-етичних спроб масонів удосконалити себе, а через себе — світ (згадаймо класичну тезу одного з прабатьків української масонерії Григорія Сковороди: «Пізнай себе і ти пізнаєш світ!»), і на тих, хто ладен навішати на масонів усі існуючі гріхи, в першу чергу — звинувачення у всесвітній змові з метою узурпації влади над людством. А середньостатистичний обиватель просто боїться того, про...

Господи, це Львів!

Прочитано на http://www.sunray.com.ua/ Якось їхав король землі Галицької та Волинської Данило із сином своїм Левом через річку Полтву. Сподобалась йому одна гора, й сказав король принцу: «На цій горі збудую замок і довкола нього місто, а в пам'ять того, що ти так хоробро бився з ворогами, назву це місто Львів». Княжич Лев поцілував батькову руку й відповів: «Дякую, батечку! Це місто буде мені любе!..» Так оповідає легенда про заснування на початку XIII століття одного з найгарніших міст України та Європи. Львівські чари Хто тут не бував, той ніколи не зрозуміє львівських чар. Треба прогулятися вузенькими вуличками міста Лева, старою бруківкою, відчути подих давніх кам'яниць, які ще пам'ятають середньовічних італійських, вірменських та єврейських купців. Треба постояти в тиші польського костелу чи послухати багатоголосий спів в українській церкві... Осягнути промовисте мовчання знаменитого Личаківського цвинтаря... Попити кави у славнозвісних львівських кав'ярнях і насолодитися галицькою галантністю та чемністю. Львів завжди був особливим. Він витримав десятки війн, набігів і штурмів....

Міфи чи наукові аргументи?

Джерело: Львівська газета Нещодавній ювілей Львова був зовсім іншим, аніж ювілеї міст, свого часу проведені під контролем тоталітарної влади, а в деяких випадках (Москва щодо цього – класичний приклад) – з її ініціативи та повністю за її сценарієм. Різні версії відзначення 2006 р. 750-річчя першої згадки про Львів активно обговорювали з перших років незалежності. Врешті, 22 червня 2004 р. Верховна Рада України винесла постанову “Про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку Львова у зв’язку з 750-річчям заснування” (у текстах істориків ідеться про 750-річчя Львова, а не про 750-річчя його заснування). У ній “пропонува-ли Кабінету Міністрів України, Львівській обласній державній адміністрації, Львівській міській раді вжити термінових заходів щодо підготовки та відзначення 750-річчя заснування міста Львова”. Щойно в останні місяці перед запланованим святкуванням завдяки зусиллям міської влади, окремих громадських організацій і приватних фірм, які співпрацювали з мерією, проведено найнеобхідніші реставраційні роботи. У відгуках гостей ювілею можна було почути, що європейськість Львова засвідчували в їхніх очах не тільки архітектурні...

POSTфактум

Джерело: Контракти Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК Розвиток львівської пошти почався з рейдерських атак і корупційних схем Пошта Бандінеллі оселилася у самому серці міста — на площі Ринок Ключі від галицької пошти Моду на листонош до Галичини привезли італійці. У Болоньї, Неаполі та інших апеніннських містах ще з XII століття використовували гінців (курсорів), які зі швейцарською пунктуальністю надійно і швидко доставляли кореспонденцію за потрібною замовнику адресою. Згодом ці послуги почали імпортувати. Так, італійський купець Доменіко Монтеллупі спочатку «обкатав» поштовий сервіс у Кракові — тодішній столиці Речі Посполитої, до складу якої входила Східна Галичина. А 1625 року він поширив цю невисоку порівняно з теперішнім мобільним зв’язком технологію на Львів. Італійське поштове зерно на Галичині впало у підготовлений грунт: тут було багато трудових мігрантів-торгівців, будівельників, архітекторів з Європи, які традиційно і з великим економічним ефектом перебували на заробітках і не могли обходитися без звичного засобу регулярного зв’язку з домівкою та бізнес-партнерами. Але дорогу поштовому першопрохідцеві через кілька років стрімко перейшов...