В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.
Мій Львів шукає нового власника . В групу "Мій Львів" входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.biz, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, mylviv.in.ua, mylviv.blogspot.com, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові - AFISHA.LVIV.PRO. Для зв'язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Все про "1914"
Львів австрійський.1912-14 рр. н. е.

Львів австрійський.1912-14 рр. н. е.

1912-14 рр. н. е.: "Давні фотографії завжди змушують зупинити на них погляд... Натрапив на Львів австрійський Лунапарк, що знаходився на Кайзервальді. 1912 р. 1914 р. Театралізований військовий марш 1914 р. Апогей промислової революції 1914 р. Карета швидкої допомоги Комісія металопрокату. 1912 р. От що це у Львові - так і не дізнався. Сподіваюсь, хтось таки наштовхне на правильну думку "

ІЗ СПОГАДІВ ПРО ЛИСТОПАД У ЛЬВОВІ

ІЗ СПОГАДІВ ПРО ЛИСТОПАД У ЛЬВОВІ (Степан Салик, кол. дивізійник): "Мені тоді було шістнадцять років. Вдома я був найстарший. Жили ми у Львові при вул. св. Петра, бічна Личаківської, напроти церкви св. Петра і Павла. Дуже добре пригадую 1 листопада 1918 р., коли нам мати сказала, що Австрії вже «нема» і що кінець війні. На ратуші на ринку повівав вже український прапор. Мого батька ще тоді не було дома. Як старшину австрійської армії в резерві, його покликали до війська 1914 року. Спочатку він був на фронті в Карпатах у сусідстві Українських Січових Стрільців: Тухля, Славсько, Гребенів, Гольвецько, а опісля — на Волині. Мати просила нас молитися, щоб батько щасливо вернувся додому. Того дня — 1 листопада — ми всі побігли на ринок, щоб зблизька побачити синьо-жовтий прапор, який високо на ратуші майорів у проміннях раннього сонця. Велика радість огорнула нас усіх. При вході до ратушу українські вояки з австрійської армії, із синьо-жовтими пов'язками на раменах...

Гора Льва

Джерело: ua5.com.ua Узгір'я Високого Замку на південний схід опадає до вулиці Театинської. В давніших часах під замковою горою був з цього боку глибокий яр; тут добували каміння, а як видобуток вже став не виплачуватися, полишено видовбані яри. Ніхто в цій околиці не жив, і пустирі страшили своєю самотністю. З часом це місце обернено на смітник, а що викидали туди й падлину, літом чути було сміття здалека. В половині XIX ст. осаджено на цих пустирях циганів. Цей мандрівний народ тримався тут кільканадцять літ, позакладав собі доми й кузні, де виробляли підкови та цвяхи для міських бляхарів. Але що вони не цуралися й злодійського фаху, то місто мусило їх звідси усунути. Яр з часом засипано сміттям і румовищем, місце сплановано й поведено туди вигідну дорогу, обсаджену деревами, що обходить замкову гору півколом. Пам'яткою минулого довгі літа була порожня кузня та криниця зі слабкою цямбриною, дуже глибока, звідки добували воду відром. Криниця ця мала сумну славу через те,...

Львів, яким він є

Автор: Людмила Музиченко Львів. Це місто, в якому мені завжди хотілося побувати. Не можна сказати, що я ніколи в ньому не була. За часів студентства відвідувала, але то було взимку та проїздом в гори, тому й запам’яталося мало. Зате цього разу, коли мала влітку їхати у відрядження до Львова, підготувалася досконало, тобто – максимум інформації про роботу Львівського обласного центру з гідрометеорології (ЦГМ), гідрометеорологічну діяльність якого ми мали проінспектувати, і максимум інформації для туриста в плані найшвидшого ознайомлення з містом. Насамперед хотілося б відмітити згуртованість колективів гідрометеорологічних станцій та й самого ЦГМ, дружнє та бережливе ставлення один до одного, доброзичливість і відкритість до нас, членів інспекційної комісії, що, до речі, притаманне усім із сімейства гідрометеорологів, в якому б регіоні вони не працювали.Мені довелося побувати на метеорологічних станціях Кам’янка Бузька, Рава-Руська, Славськ, гідрологічній станції Стрий. До речі сказати, неподалік Рава-Руської біля Жовкви (нині Жовківський, колишній Нестеровський районний центр) знаходиться пам’ятник-обеліск у вигляді „мертвої петлі”, яку виконав...

Історія створення Львівської залізниці

Джерело: http://www.uz.gov.ua Львiвська залiзниця - одна з найстарiших в Українi. Першi рядки в її iсторiю почали вписувати в другiй половинi ХIХ столiття, коли у Захiднiй Європi бурхливо розвивався капiталiзм, критерiями якого були зримi змiни не лише у способi виробництва, а й у нових видах транспорту. У 1859 роцi почалося прокладання колiї з Перемишля до Львова протяжнiстю 97,6 км. Умови працi на прокладаннi залiзничного полотна були виснажливими. Не маючи квалiфiкацiї, малоземельнi й безземельнi селяни, як правило, наймалися чорноробочими. Особливо великi труднощi довелося долати будiвельникам у багнистих мiсцевостях Судової Вишнi, Городка i Львова. Так, пiд Городком через заболочену територiю та горби вони змушенi були прокласти залiзничний шлях не прямо, а спорудити його у формi двох чималих серпантинових пiдкругiв. Через це дiльниця стала довшою майже на 15 м. Хоча умови працi були важкi, але будiвельники дiльницю мiж Перемишлем i Львовом подолали менше, нiж за два роки. Бiльше того, через рiчки Вишню і Верещицю були спорудженi мости, зведено примiщення...