Львівський театр опери та балету
Джерело: http://www.lvivopera.org В кінці XIX ст. у Львові стала відчутною потреба побудови великого міського театру. У 1895 році був оголошений конкурс на кращий проект будівлі, в якому серед багатьох взяла участь фірма "Г.Гельмер і Ф.Фельнер", що побудувала понад сорока театрів в Росії та Австро-Угорщині, в Болгарії та Німеччині, а також автор Краківского театру архітектор Я.Завейський. Компетентне незалежне жюрі в Лейпцігу одноголосно визнало найкращим проект випусника Берлінської будівничої академії, директора Львівської вищої художньо-промислової школи З.Горголевського (1845-1903). Він приємно здивував жюрі вибором місця для споруди - центр міста, хоч той і тоді був щільно забудований. Архітектор сміливо запропонував заховати під землею річку Полтву, яка протікала у цьому місці, а замість фундаменту застосував - уперше в Европі - суцільну бетонну основу. Перший камінь у підмурівок театру було закладено у червні 1897 року. З.Горголевський сам керував і земляними, і будівельними, і споряджувальними роботами, залучивши до них кращі львівські та зарубіжні фірми. Основне навантаження лягло на відому фірму інженера І.Левинського....
Слідами «Трьох білих Орлів»
Джерело: CITY LiFE Серпанок таємничості навколо вільних мулярів духу і світу — масонів — уже третє століття поспіль є тим вдячним ґрунтом, на якому густо і пишно ростуть хитромудрі інтриги, скандальні викриття, політичні спекуляції, судові, а часом і смертні вироки, детективні та містичні сюжети… Пересічний пострадянський обиватель переважно плутає масонів з окультистами, спіритистами, фашистами, сіоністами, сатаністами… Це цілком логічно, адже протягом панування радянської влади тема масонів була на цій території «табу», а їхня історія — доступна хіба у формі літературних натяків Жорж Санд і Льва Толстого. Сьогодні людство традиційно продовжує поділятися на тих, хто прихильно ставиться до морально-етичних спроб масонів удосконалити себе, а через себе — світ (згадаймо класичну тезу одного з прабатьків української масонерії Григорія Сковороди: «Пізнай себе і ти пізнаєш світ!»), і на тих, хто ладен навішати на масонів усі існуючі гріхи, в першу чергу — звинувачення у всесвітній змові з метою узурпації влади над людством. А середньостатистичний обиватель просто боїться того, про...
Господи, це Львів!
Прочитано на http://www.sunray.com.ua/ Якось їхав король землі Галицької та Волинської Данило із сином своїм Левом через річку Полтву. Сподобалась йому одна гора, й сказав король принцу: «На цій горі збудую замок і довкола нього місто, а в пам'ять того, що ти так хоробро бився з ворогами, назву це місто Львів». Княжич Лев поцілував батькову руку й відповів: «Дякую, батечку! Це місто буде мені любе!..» Так оповідає легенда про заснування на початку XIII століття одного з найгарніших міст України та Європи. Львівські чари Хто тут не бував, той ніколи не зрозуміє львівських чар. Треба прогулятися вузенькими вуличками міста Лева, старою бруківкою, відчути подих давніх кам'яниць, які ще пам'ятають середньовічних італійських, вірменських та єврейських купців. Треба постояти в тиші польського костелу чи послухати багатоголосий спів в українській церкві... Осягнути промовисте мовчання знаменитого Личаківського цвинтаря... Попити кави у славнозвісних львівських кав'ярнях і насолодитися галицькою галантністю та чемністю. Львів завжди був особливим. Він витримав десятки війн, набігів і штурмів....
Кавовий тур до Львов.Подорож по каварням Львова.
Прочитано на saga.ua Це місто немов обплутане павутинням історії, співом флейти і терпким запахом кави. Воно немислиме без кав'ярень або каварень, як казали раніше. Без їхнього затишку та того особливого відчуття, що тут зупиняється час. Непомітно й тихо він присідає в куточку, аби відпочити за філіжанкою кави по-львівськи. Починаючи з турецького кавника Перші згадки про каву в Україні датуються 1672 роком — саме тоді у Кам'янці-Подільському турки заснували першу каварню. Львів по-справжньому розсмакував цей напій у XVIII столітті. До міста кава потрапляла не лише зі Сходу (зокрема, з Туреччини), але й із Заходу, з Відня, де галичанин Юрій Кульчицький 1683 року відкрив каварню «Під синьою фляжкою». Згодом заклад відомого галичанина творив моду на каву у цілій Європі. Замість вивіски тут був почеплений турецький кавник, який згодом став знаком усіх каварників. А віденський скульптор Емануїл Пендель увіковічнив Юрія Кульчицького пам'ятником у столиці Австрії. У XIX столітті Львів немов очманів від кави. Її пили всі: спросоння і...
Міфи чи наукові аргументи?
Джерело: Львівська газета Нещодавній ювілей Львова був зовсім іншим, аніж ювілеї міст, свого часу проведені під контролем тоталітарної влади, а в деяких випадках (Москва щодо цього – класичний приклад) – з її ініціативи та повністю за її сценарієм. Різні версії відзначення 2006 р. 750-річчя першої згадки про Львів активно обговорювали з перших років незалежності. Врешті, 22 червня 2004 р. Верховна Рада України винесла постанову “Про заходи щодо підтримки соціально-економічного розвитку Львова у зв’язку з 750-річчям заснування” (у текстах істориків ідеться про 750-річчя Львова, а не про 750-річчя його заснування). У ній “пропонува-ли Кабінету Міністрів України, Львівській обласній державній адміністрації, Львівській міській раді вжити термінових заходів щодо підготовки та відзначення 750-річчя заснування міста Львова”. Щойно в останні місяці перед запланованим святкуванням завдяки зусиллям міської влади, окремих громадських організацій і приватних фірм, які співпрацювали з мерією, проведено найнеобхідніші реставраційні роботи. У відгуках гостей ювілею можна було почути, що європейськість Львова засвідчували в їхніх очах не тільки архітектурні...
Маленький Берлін
Джерело: Львівська газета Львів знову став знімальним майданчиком. Цього разу в місті знімають нову російську пригодницьку комедію “Шпигун нашого часу”. Львів стане Берліном... Фільм знімає московське ТзОВ “Свіжий вітер”. За сюжетом, дія відбувається в Берліні під час завершення Другої світової війни. Герої стрічки – російські розвідники Шура Осечкін і радистка Зіна – ведуть “невидиму війну” в тилу ворога. Як розповіла “Газеті” директор картини Єлєна Васільєва, довго вибирали між Краковом, Калінінградом, Вроцлавом, Києвом і Львовом, проте надали перевагу саме нашому місту. – Тут дуже гарно поєднуються старовина й сучасність. Це нагадало Берлін, якщо додати трохи декорацій, вийде схоже. Зокрема, в нас заплановано сцени на площі Ринок, вул. Варшавській, Друкарській, Листопадового Чину, Костюшка. До нас звернулося дуже багато молодих і старших людей, які прагнуть узяти участь у зйомках фільму. В масовки залучатимемо львів’ян, здебільшого у “воєнні” кадри – одягнемо їх у військову форму нацистів і червоноармійців. Атмосфера міста і його мешканці нам дуже сподобалися! Також вона розповіла,...
Легенди Львова – Юрий Винничук
Джерело: http://www.fictionbook.ru Легенди Львова Юрій Винничук БУЛО НЕ БУЛО КОРОЛЬ ДАНИЛО І ЙОГО БЛАЗЕНЬ ОЛЕЛЬКО КОРОЛЬ ЛЕВ ЗИМОРОВИЧ ЧОРНОКНИЖНИК ЛІСОВІ ДУХИ ДУХИ СКАРБИ ПІДЗЕМНІ МЕШКАНЦІ БУЗИНОВА ПАНІ ВОДЯНИКИ ВІДЬМИ ЧОРТИ ЛЬВІВСЬКІ СЬВІРКИ: ДОКТОР ЛУЦИК ЛЬВІВСЬКІ СЬВІРКИ: ДУРНИЙ ЯСЬО СКНИЛІВСЬКІ МУДРАГЕЛІ ЛЕГЕНДИ ВИННИКІВ ЄВРЕЇ ВІРМЕНИ ЦИГАНИ Юрій ВинничукЛегенди Львова
Підземний Львів
Автор: vanhoster.com Тихе, спокійне, темне, містичне, безлюдне. Там, на рівень нижче від бруківки, є безліч тунелів та ходів, зроблених людьми для пересування ще у минулих століттях. Сотні львів’ян рятували своє життя у підземеллях Львова під час воєн. Сюди спускались монахи для усамітнення, спілкування з Богом або, щоб під час облоги, таємно виходити підземними лабіринтами за мури міста. Окрім того, із львівськими підземеллями пов’язані безліч легенд та оповідок, часто по-дитячому фантастичних, нереальних та містичних. Загалом, до підземель Львова зараховують підвальні частини костелу ордену єзуїтів, Аптеки-музею, монастиря бернардинців, Преображенської церкви, підземні ходи та сполучення між ними, мури львівської каналізації, а також тунелі біля Високого Замку та Лисої гори. Проте, усіх повних історичних відомостей про підземелля нашого міста, мабуть, не знає ніхто, адже точні плани карт доступні лише Службі Безпеки України. Крім того, більшість ходів є заваленими, а тому закритими і не доступними для екскурсійного огляду. Непідготовлені люди, без спорядження та карт, могли б легко загубитися у лабіринтах,...
Львів
Джерело: http://uk.wikipedia.org/ Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії. Перейти до: навігація, пошук Цей термін має також інші значення Львів Герб Львова Основні дані Регіон: Львівська область Район/міськрада: ? Засноване/перша згадка: XIII століття, перша писемна згадка — 1256 р. Статус міста з 1356 року Населення >850 000 Площа: 171,01 км² Поштові індекси: 79000-79090 Телефонний код: +380-XXX Географічні координати: 49°50' пн.ш. 24°00' сх.д. Відстань Найближча залізнична станція: {{{станція}}} До обл.центру:- фізична:- залізницею:- автошляхами: — км— км— км До Києва:- фізична:- залізницею:- автошляхами: — км— км— км Міська влада - Веб-сторінка: - Міський голова: Андрій Садовий Львів (анг. L'viv, рос. Львов, польс. Lwów, біл. Львоў (Lvoŭ), лат. Leopolis, нім.Lemberg, з 1772 по 1918 - назва - Лемберг, їдиш לעמבערג, гебр. לבוב) — місто на заході України, обласний центр Львівської області з населенням понад 850 000 чол. Перші письмові згадки належать до 1256Данилом Галицьким та названо на честь його сина — Лева. У 2006 році Львів відсвяткував свою 750-ту...
Місто Львів – місто?
Джерело: http://www.leopolis.info/ Місто просто так не постає. Хтось мусів прийти на цей пагорб і оселитися з цілком конкретною метою – жити тут і вижити тут. Міста зявляються не спонтанно. Міста – це обдумане насильство над простором. Це штучні творіння людей ціною наруги над незайманими природою і площею. Місто – це нова якість, в якій людина мусить відмовитися від повної свободи та інстинктивних звичок. У цьому є засадничий, хоча й примітивний поділ: місто – це не село.Якщо село покликане вберегти максимальний контакт людини з природою, то місто покликане для цілком протилежного – природній людині навязати цивілізаційні (а значить неприродні) правила співіснування. Гладка ванна на восьмому поверху панельного будинку, суцільна бруківка навколо, травяні газони (якими заборонено тупцюватися), світлофор, промзона, тролейбус-трамвай, притишені розмови в кавярнях, робочий графік від 9-ї до 18-ї – усе це МІСТО. Усе це – добровільна угода людей, які захотіли організуватися в щось дуже умовне з метою самообмеження. Місто вимагає від свого мешканця пожертви. Чим...
Останні коментарі