Прохідні двори Львова
Джерело: http://www.geocities.com/prysjan Автор: Віктор Присяжнюк Центральний район Вхід Вихід 1 Вул. Снопківська між 23 і 25 – Вул. Кубійовича між 24 і 26 Орієнтири: Стрийський ринок, вул. І.Франка 100, маршрут тролейбуса N1; (37 квадрат) 2 Пл. Ринок 18 – Вул. Староєврейська 7 Орієнтири: Ратуша; (25 квадрат) 3 Вул. Свенціцького між 7 і 9 – Вул. Снопківська між 34 і подвір'ям СШ 27 (Свенціцького 15) Орієнтири: кінцева зупинка трамваю N4, вул. І.Франка 108, маршрут тролейбуса N1; (37 квадрат) 4 Вул. Свенціцького між 13 і 15 (дірка в заборі на подвір'ї СШ 27) – Вхід на подвір'я СШ 27 (зі сторони вул. Снопківської) Орієнтири: кінцева зупинка трамваю N4, вул. І.Франка 108, маршрут тролейбуса N1; (37 квадрат) 5 Вул. Свенціцького між 42 і 46 (44 будинок відсутній) – Вул. І.Франка між 119 і 121 (дірки в заборі 119-го будинку) Орієнтири: кінцева зупинка трамваю N4, парк Залізні Води; (37 квадрат) 6 Вул. Січових Стрільців між 5 і 7 (через...
З історії львівської преси
Джерело: http://www.geocities.com/prysjanАвтор: Віктор Присяжнюк Перед початком ІІ світової війни в самому лише Львові видавалось близько 300 газет і журналів – українських, польських, єврейських. Загалом у воєводстві – 373 назви. Лише щоденних газет було: 6 польських – “Дзєннік польскі”, “Газета Львовска”, “Слово народове”, “Ілюстровани гонєц поранни”, “Ілюстровани експрес поранни”, “Вєк нови” (при цьому три останні мали ранкові та вечірні видання), три українські – найстаріше “Діло” (в 1937-1938 рр. щоденний випуск мав 10 сторінок, а в суботу 16), “Новий час” (тричі на тиждень), “Українські вісти”, дві єврейські – “Хвіля” (польською, виходила з 1928р., а з 1933 мала ранкове і вечірнє видання), “Морген” (єдина щоденна газета на індиші в Галичині і на Волині), одна російська “Русский голос” та одна німецька “Остдойчес Фольксблятт”. А ще ж надходили щоденні газети з Варшави, Кракова та інших міст. Виникає питання: То ж це все читав? Про населенність Львова перед війною можна говорити лише приблизно, бо останній перепис відбувся лише 1931 року. У...
Військові могили давнього Львова
Джерело: http://www.geocities.com/prysjanАвтор: Ян Парандовський Роками, що складалися на століття, Війна та Смерть оточували мури старого Львова сумним вінком вояцьких могил. Загиблі під час облог та штурмів міста, померлі у таборах від ран та хвороб, заморені голодом і холодом знаходили останній притулок у львівській землі. Полеглих, зазвичай, ховали товариші по зброї – у нашвидкоруч викопаних могилах, з мінімумом церемоній, а то й взагалі без них. Для татар і турків похорон полеглих був обов'язком, бо Коран забороняє залишати тіла правовірних без поховання. Якщо ж на похорон не було часу, вони старалися принаймні спалити трупи. У 1695р., при відступі з-під стін Львова татари знесли тіла своїх загиблих до дерев'яної церкви Воскресіння (при нинішній вул. Замарстинівській) і спалили їх разом з храмом. У випадку, коли тіла загиблих залишалися на полі бою або у покинутому таборі, їх похованням займалися міські гробарі. При будь-якій нагоді вони мародерствували, і навіть не зупинялися перед оскверненням тіл вже похованих вояків. “Гробарі, що мали стерегти...
Запах міста
Прочитано: misto_lviv де автор посту: ruslanka_fl Автор: Олег Романишин Першоджерело: http://www.gazeta.lviv.ua Львів’яни завжди мали великий клопіт із міською каналізацією. Свого часу, створюючи надійну систему відведення зужитої в місті води, майстри середньовіччя не пошкодували навіть Полтви – єдиної більш-менш великої та повноводної ріки давнього Львова.Це було далекоглядне технічне рішення – страшні пошесті й епідемії минали королівське місто. Технічний стан міської каналізації не завжди відповідав установленим нормам. Відомий історичний факт: одна з оборонних башт у західній частині міста, під якою проходив несправний канал, просто завалилася. Задля безпеки виходи каналізації у фортечних мурах замикали міцними залізними Гратами. Замурована ПолтваМісто Лева росло й розбудовувалося. Піклуючись про санітарний стан, 1870 року магістрат почав “замуровувати” Полтву. Тепер стічні води пливли в спеціальному кориті, викладеному кам’яним бруком. По обох його боках проклали хідники для ремонтної служби. Тут потрібно зазначити: знаменитий підземний колектор у Парижі, який оспівали французькі романісти, має один хідник, а львівський – два. Бічні колектори Полтви мають овальну, круглу або...
В-клітинна фолікулярна лімфома (В-NHL)
Інформація для пацієнтів з В-клітинною фолікулярною лімфомою (В-NHL) (рецидиви чи стійкість до лікування).Інститут патології крові та трансфузійної медицини у м.Львові надає БЕЗКОШТОВНЕ сучасне лікування за міжнародними стандартами. Кваліфікована консультація та допомога. З усіма запитаннями звертайтесь за адресою: м.Львів, вул. Чупринки, 45. Інститут патології крові та трансфузійної медицини. Відділення гематології, 2 поверх.телефон: +380-322-38-32-55 (для львівян 238-32-55)е-скринька: skrynka_mv@yahoo.com www: http://electric.org.ua/rizne/limfoma.html p.s. Поділись цією інформацією з іншими і Ти врятуєш комусь життя
Львів російський – 2
Джерело: Zahid.Net Автор: MANKURT Прочитав статтю Ілька Лемка про російський Львів і відразу захотілося заперечити. Перечитав ще раз – і бажання зменшилося. Потім ще раз – і воно зникло зовсім. Проти чого заперечувати? Проти висмоктаної з пальця статистики під виглядом „демографічних реалій”? Або характеристики російської культури, як культури кочівників-наїзників? Глупство все це.Хоча сама тема цікава. Народившись і проживши у Львові вже більше 60 років, думаю, що маю право висловитися. Не від імені російських львів'ян. Від себе.Зрозуміло, я, як російський мешканець міста, готовий узяти на себе частину моральної відповідальності за земляків, причетних до злочинів на цих землях. В першу чергу, це були репресії, спрямовані проти мирного населення Галичини в довоєнні і післявоєнні роки. Підкреслюю, не проти збройних формувань (на війні, як на війні!), а саме проти людей похилого віку, жінок, дітей та інших, які в ті роки кваліфікувалися, як „бандпосібники".Не раз доводилося сперечатися і з тими, хто намагався виправдати обставинами звіряче вбивство ув'язнених у львівських (і...
Львів російський
Джерело: Zahid.NetАвтор: Ілько Лемко Українське місто Львів протягом своєї історії було і польським, і єврейським, і австрійським, було й російським. Російськомовним значною мірою столичне королівське місто залишається й сьогодні.Я не про молодих галичан - шоферів „маршруток", гарячих прихильників радіо „Мелодія", які полюбляють засмічувати урбаністичне акустичне середовище Львова „шедеврами" Тамари Міансарової, тої співачки, що виїхала з СРСР до Ізраїлю задовго до їхнього народження. І не про тінейджерів, які прокручують на своїх „мобілах" MP3 файли з російськими поп-виконавцями найнижчого рівня. І не про навалу російськомовної літератури на розкладках. І навіть не про „Українську книгарню" - ознаку неукраїнськості оточення, бо „українські" книгарні завжди (!) відкривалися лише або на чужині, або у державах, де українці на своїй землі не були господарями.Я про демографічні реалії. У етнічно майже 90-відсотково українському Львові зараз мешкає щонайменше 33-36 відсотків російськомовного населення. Можу на цю тему посперечатися з будь-якою соціологічною службою, бо маю щодо цього неспростовні докази. Якщо людина у центрі міста продає квитки...
Невідомий Львів. „Чорні археологи”
Джерело: Zahid.Net Автор: Юрій Лелявський Львів та його околиці до цього часу зберігають безліч таємниць. Мова не про міфи та легенди, а про реальні історії, пов’язані з нашим містом та невідомі загалу львів’ян. ZAXID.NET пропонує своїм читачам цикл матеріалів про Невідомий Львів, який, попри усе, існує. Існує на рівні, передусім, специфічних субкультур, які, на наш погляд, роблять місто містом. Сьогодні мова йтиме про тих, кого прийнято називати „чорними археологами”. „Чорними”, тому що їх діяльність, зазвичай, носить підпільний характер. Парадокс, але саме вони доволі часто стають свідками справжньої Історії Львова, про яку ми ніколи не прочитаємо в жодному дослідженні. „Чорні архи" зі Львова: хто вони?Неофіційних мисливців за військовими „скарбами" можна поділити на три різні, часто ворогуючі між собою групи: „шпана", „мародери" і „мілітаристи" - „архи" з високим рівнем професіоналізму та певними моральними принципами.„Шпана" - це дилетанти, які знічев'я вирішують що-небудь відкопувати. У разі везіння, знайдуть іржаву каску, а от саме місце бою буде ними по-варварськи понівечено,...
З життя львівських броварів
Автор: Андрій Кирчів Наприкінці 19-го століття у Львові існувало 13 пивоварень. Як свідчать історичні джерела, одним із найпопулярніших та найуспішніших львівських броварів було підприємство Брауна. Саме там варили так зване англійське пиво і славнозвісний портер, тобто міцні і важкі сорти хмільного напою. Та з роками, чи то мода на пиво змінилася, чи то инші пивоварні стали достойними конкурентами, але бровар Брауна почав поволі занепадати, і врешті-решт збанкрутував. Тодішнім звичаєм було називати підприємства прізвищем власника. Це було не лише даниною давній (либонь, ще від цехових часів заведеній) традиції, проте й цілком справедливим підходом, адже вигідний бізнес був приватною власністю, яку передавали кожному наступному поколінню спадкоємців і дуже рідко продавали. Саме з прізвищем одного із власників колишньої єзуїтської пивоварні, придбаної паном Атлясом, пов’язана справжня легенда, яка лягла в основу пісні-гімну львівських пивоварів нинішньої доби. А трапилося ось що. Десь у середині 19-го століття власником пивоварні на Клепарові був молодий заможний інженер Домс. Він вдало облаштував увесь процес...
Хмільна історія
Джерело: КонтрактиАвтор: Ольга ШВАГУЛЯК-ШОСТАК Пиво було напоєм монахів, жінок-спокусниць і пожежниківНа душу населення в Україні як пива, так і пивних музеїв припадає, м’яко кажучи, менше, ніж у розвинених західних країнах. Найбільше задоволення, крім щоденних молитов, монахи отримували, варячи хмільне пиво У Німеччині їх більш ніж 80, включаючи відділи пивоваріння в музеях техніки, у Бельгії — 16, в Австрії — 10. В Україні поки що один. Його відкрили 14 жовтня 2005 року на території Львівської пивоварні. Відвідувач сучасного інтерактивного українського музею пива може бути щасливим — тут можна не тільки споглядати історію пивоваріння, а навіть помацати старовинні гальби, кеги, обручі на бочках, посмакувати в дегустаційному залі пінний напій і, сповненим емоцій і гарного настрою, провести бричку, в якій баскі коні розвозитимуть пиво вулицями Львова. На 600 квадратних метрах розташувалися близько 400 експонатів. Ще більшу площу займає сувенірна крамниця, де можна придбати пивка, що припало до смаку, кухлі, футболки та іншу атрибутику з логотипом «Львівське» УXIX столітті...
На кухоль пива – у музей
Натхненниця: Анна Шпакова (Аня Рыбинская) та запропонована нею стаття (російською). Мною знайдена схожа стаття українською мовою.Джерело: Дзеркало тижняАвтор: Євген ГУЦУЛ (Львів) Фрагмент експозиції Музею пивоваріння Львів здавна славиться своїми історичними реліквіями і музеями. Проте музею історії одного з найдавніших у місті ремесел пивоваріння тут не було. Хоча, от наприклад, у Німеччині — понад 80 музеїв, присвячених пиву, у Бельгії і Чехії — по 15, в Австрії — 10, і культура споживання цього напою досить розвинена. А може, вона і розвинена там так високо саме тому, що цьому сприяють такі музеї? Не дивно, що про необхідність створення музею пива в Україні першими задумалися саме львів’яни. Пиво «Львівське» вважається і найдавнішим на території сучасної України, і одним із найпопулярніших, особливо в Західній Україні. Колись діжечками з цим «хлібом душі» коло львівської ратуші зустрічали королів, послів та інших почесних гостей, львівське пиво регулярно возили возами до Кракова, до столу польського короля. Саме львівське пиво продавалося в буфетах Кремля,...
Західні ворота в Україну
Джерело: http://www.ukraineinfo.org/ Західні ворота в Україну Ви побували у столиці Києві і вважаєте , що вже все знаєте про Україну ? А ось і ні . Сприйняти і зрозуміти цю країну по - справжньому можна тільки побувавши в її західній “ секретній столиці ” – Львові . Всього година літаком з Відня чи Берліна - і Ви вже у левовому місті . Тут ця благородна тварина у пошані . І першими , хто зустріне Вас у Львові , будуть скульптури сотень кам ’ яних левів . Львів – дуже поетичне місто , оповите серпанком легенд . Вузькі середньовічні мощені бруківкою вулиці , різностильне архітектурне оздоблення – усе збереглося у своєму первозданному вигляді . У давнину Львів був столицею потужної слов ’ янської держави - Галицько - Волинського князівства . Перебування у складі Австро - Угорської імперії , а потім Польщі зробило свій внесок у формування неповторного образу міста . Проте , незважаючи на всі примхи...
Останні коментарі