Джерело: ZAXID.NET Львівська ідентичність чи ідентичність львів’ян? Це той випадок, коли від перестановки доданків сума змінюється, причому доволі істотно. Слово «львів’яни» в другому вислові вказує лише на проживання в одному місті – виступає тут групоутворюючою ознакою. Відповідно, ідентичність (тобто ототожнення себе з певною групою) таких «львів’ян» може бути або ширшою за Львів, як-от: українці чи робітники, чоловіки чи жінки, – або вужчою, наприклад, мешканець певного району Львова – Замарстинова, Сихова тощо. Натомість словосполучення «львівська ідентичність» засвідчує існування спільності між людьми, що витворюється на основі: а) усвідомлення існування ідеальної «львівськості», тобто певних зразків поведінки та цінностей, які притаманні всім справжнім львів’янам, б) визнання цих цінностей за свої і прагнення поводитися як «справжній львів’янин». В обох випадках людина може говорити про себе як про львів'янина. От тільки в одному - це проста констатація факту свого проживання: з таким самим почуттям людина може говорити: «я донеччанин» чи «я киянин», а в другому - це буде гордість за свою...
Джерело: Щоденний Львів Кабінет міністрів України прийняв рішення внести до переліку об`єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію, два замки і палац у Львівській області. Як повідомляється на сайті Верховної Ради, відповідну постанову №1338 було прийнято на засіданні Кабміну 21 листопада. До переліку внесені: замок у с. Свірж Перемишлянського району (1484 рік) - пам`ятка архітектури національного значення; замок у с. Старе Село Пустомитівського району (XVI-XVII ст.) - пам`ятка архітектури національного значення і палац у с. Тартаків Сокальського району (XIX ст.) - пам`ятка архітектури національного значення.
Джерело: Фотоблог "Львів"(1, 2) Під патронатом братства була церква Успення Богородиці. Першу вістку про неї маємо з 1399 р. Ця найдавніша церква погоріла при пожежі Львова 1527 р., братство на руїнах вибудувало нову, але вже 1547 р. мури почали розсуватися, і братство мусило приступити до ґрунтовної перебудови. Нову церкву закінчено 1559 р., будував її Петро Італієць з Люгано; значну підмогу братству дав молдавський воєвода Олександр — на честь його вмуровано таблицю над вхідними дверима, і з того часу церкву називано волоською. Але при пожежі 1571 р. Успенська церква знову погоріла. Ставропігія мусила взятися до нової будови. Розпочато її 1591 р. під проводом архітектора-італійця Павла Римлянина. Церкву будовано зразу з цегли, але як уже частина мурів була піднесена, братство змінило рішення, розібрало цеглу і поставило мури з тесаного каменю. Коштовна будова протягалася довгі роки й по сорок роках була готова. 26 січня 1631 р. посвятив її львівський владика ">Єремія Тисаровський при участі київського архімандрита Петра Могили...
Джерело: ZAXID.NET 26 жовтня у ZAXID.NET розмовляли про міську культуру і про Львів. Починали розмову здалека, говорили про те, що таке «міська культура» і якою вона є у Львові. Оминаючи питання, що таке міська культура, як її визначати і що у неї включати (про це говорили на семінарі), я б хотіла поміркувати про міську культури як елемент у зростанні привабливості життя у нашому місті.Декілька причин спонукали мене звернути на це увагу. Зупинюся на найбільш недавній. Два місяці тому я переїхала до Львова після більше як п'яти років проживання в інших містах, коли до Львова я приїздила, хоча й часто, але, як в гості. Вибудовування елементів щоденного життя, від покупок до проведення вільного часу, було і залишається таким собі дослідженням змін, що тут відбулися. Ці спостереження наштовхують на думки про те, які зміни я б хотіла побачити у дільниці, де я мешкаю, та у місті загалом.Львів, це місто, де дякуючи його середньому розміру, можна поєднати камеральність...
Безплатна газета "ПРО" Перше безкоштовне суспільно-політичне видання у Львові. www.prolviv.com info@prolviv.com
Джерело: ZAXID.NET Бренд Львова – це не те, що про місто кажуть його керівники. Офіційна й неофіційна символіка – це також не бренд. Не є брендом й те, що кажуть про місто журналісти, хоча вони щодня формують його. Туристичні видання часто пишуть: «український П’ємонт», «перлина світової культури», «ворота між Сходом і Заходом», «маленький Париж», «маленький Рим»… Набір цих означень – теж не бренд. Бренд Львова – це те, що відчуває окрема людина, думаючи про наше місто, це емоції, пов’язані з ним. Не те, що людина читає або чує, а те, що «відчуває нутром». Тому важливо знати думки про Львів львів’ян, а ще важливіше – не львів’ян. Важливо чути відповіді на питання «Чому ви їдете до Львова?», а також – «Чому не їдете до Львова?».Ніхто не може створити бренд Львова «від початку». Він вже існує. Його можна лише формувати. Подібно до того, як добрий садівник поступово формує крону дерева чи куща, щороку підрізаючи її в потрібному...
Досить цікава молода спільнота з Live Journal, котра описує Львів.Заходіть та читайте, а також дописуйте:) І не забудьте ділитись зі мною:))))))))))
Джерело: Lvivbest.com · Собор Св. Юра · Латинська Катедра · Церква Св. Андрія · Церква Св. Михайла · Успенська церква · Храм Св. Євхаристії · Вірменський Собор · Церква Преображення Господнього · Храм Святих Ольги і Єлизавети · Церква Св. Анни · Церква Івана Хрестителя · Миколаївська церква · Костел Марії Сніжної · Онуфріївська церква · Монастир Сестер Студиток, Костел бенедектинок · Костел Лазаря · Костел кларисок · Костел Марії Магдалени · Церква св. Миколая · Kостел сакраменток · Костел св. Антонія · Костел Єзуїтів · Костел Францисканців
Джерело: Церкви Львова Перелік релігійних споруд Ансамбль Успенської церкви[Адреса: вул.Руська, 7 (вул.Підвальна, 9)];Фотографії Історія Вежа-дзвіниця Святодухівської церкви[Адреса: вул.Коперніка, 36];Історія Вірменський костьол[Адреса: вул.Замарстинівська, 9];Фотографії Історія Вірменський собор(Монастир Вірменських бенедиктинок)[Адреса: вул.Вірменська, 7];Фотографії Історія Кафедральний собор[Адреса: вул.Кафедральна, 1];Фотографії Історія Комплекс монастиря Бенедиктинок[Адреса: вул.Вічева, 2, 2а];Фотографії Історія Комплекс монастиря Бернардинів[Адреса: вул.Возз‘єднання, 3, 3а];Фотографії Історія Комплекс монастиря Домініканів[Адреса: вул.Ставпропігійська, 1];Фотографії Історія Комплекс монастиря Кармелітів босих[Адреса: вул.Винниченка, 20];Фотографії Історія Комплекс монастиря Кармеліток босих[Адреса: вул.Винниченка, 30];Фотографії Історія Комплекс монастиря святого Онуфрія[Адреса: вул.Б.Хмельницького, 36];Фотографії Історія Комплекс монастиря Францисканців(Костьол Францисканців)[Адреса: вул. Короленка, 1];Фотографії Історія Костьол Єзуїтів[Адреса: вул. Театральна, 11];Фотографії Історія Костьол Кларисок[Адреса: вул. Митна, 1];Фотографії Історія Костьол Марії Сніжноi[Адреса: вул. Сніжна, 1];Фотографії Історія Костьол Сокраменток[Адреса: вул. Марченка, 9];Фотографії Історія Костьол святої Анни[Адреса: вул. Шевченка, 1];Фотографії Історія Костьол святого Антонія[Адреса: вул. Личаківська, 49];Фотографії Історія Костьол святого Івана Хрестителя[Адреса: вул. Ужгородська, 1];Фотографії Історія Костьол святої Єлізавети[Адреса: пл. Привокзальна (Кропівницького)];Фотографії Історія Костьол святого Казимира[Адреса: вул. Кривоноса, 1];Історія Костьол святого Лазаря[Адреса: вул. Коперніка, 27];Фотографії Історія Костьол святої Марії...
Джерело: ZAXID.NET Тільки що у Львові відкрили пам’ятник провіднику Організації Українських Націоналістів (ОУН) Степану Бандері. У відкритті пам’ятника беруть участь голова Львівської ОДА Петро Олійник, голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник, перший заступник міського голови Львова Олег Синютка, депутати Львівської міської та обласної рад, народні депутати України Тарас Стецьків (БНУНС), Андрій Шкіль (БЮТ). Священнослужителі УГКЦ, УАПЦ та УПЦ КП розпочали освячення пам’ятника лідерові ОУН. На відкриття пам’ятника, за даними правоохоронців, зібралося близько 5 000 львів’ян. Ющенко не приїхав на відкриття пам’ятника Бандері, але прислав квіти Голова Львівської ОДА Петро Олійник сьогодні, 13 жовтня, під час відкриття у Львові пам’ятника Степану Бандері поклав квіти до пам’ятника від імені Президента України та запевнив, що нова Верховна Рада прийме закон про визнання УПА воюючою стороною за незалежність України вже у листопаді цього року."Я переконаний, що буде створено демократичну більшість у складі блоку "Наша Україна - Народна самооборона" та Блоку Юлії Тимошенко. І одним із перших законів, який ухвалить...
Джерело: http://www.geocities.com/prysjan Автор: Віктор Присяжнюк Ремесла, торгівля і промисловість. За княжих часів Львів мав ремісничо-торговельно-хліборобський характер. Торгівля мала переважно внутрішній характер або обмежувалас до зносин з найближчими сусідами: німці, прибалти, східні народи. Ремеслом займалися, крім українців, німці, вірмени, татари. На той час відомими були ремесла кожевників, грабарів, сідельників, тульників, лучників, ткачів, клобучників (плели шапки і панчохи), шевців, гончарів, ковалів, золотарів, плотників. З середини XIV ст. Львів набирає в основному торгівельний характер. Він стає "станцією" на торгівельних шляхах між Заходом і Сходом. Найвідомішим був чорноморський шлях. Німці ввели нові галузі ремесла, зокрема, це – римарі, уздарі, рукавичники, поясники, сап'янники, полотінники, муконники, мечники, шабельники, ножівники, голкарі, котельники, циновники, слюсарі, рушникарі, годинникарі, цегельники, вапнярі, мулярі, каменярі, ткачі, столярі, бондарі, токарі, стельмахи. Німці, також, впровадили поділ праці і спеціалізацію в поодиноких галузях ремесел. Ремісники, згруповані в цехи, були змушені дуже добре знати своє ремесло і тому їх вироби були просто зразкові. Перші цехи з'явилися у Львові вже в 1425...
Останні коментарі