В блозі “Мій Львів” зібране все цікаве, що пов’язане зі Львовом і його історією. Наповнення береться з інтернету, книжок, журналів, пліток, вулиць, прогулянок, новин, телебачення, оповідань, переказів, одним словом – звідусіль.

Мій Львів шукає нового власника . В групу “Мій Львів” входить: mylviv.com, mylviv.org, mylviv.net, my.lviv.ua, my.lviv.pro, mylviv.com.ua, представництва в соціальних мережах, ресурс самостійних публікацій анонсів і афіш подій у Львові – AFISHA.LVIV.PRO. Для зв’язку скористайтесь, будь ласка, нашими контактами.

Розкажи про Львів, отримай 5 років сервісу Lviv.pro

Щоб отримати безкоштовно п’ять років преміум рахунку від сервісу LVIV.PRO, потрібно просто поділитись своїми позитивними почуттями про Львів. Це може бути натхненний опис улюбленої вулички, будинку, храму, ліпнини на стінах будинків, фресці, площі, загадкової історії про місто, тощо. Тож, як бачите, простір для діяльності просто необмежений. Єдиними вимогами є: Україномовний текст. Позитивний текст. Обсяг - три абзаци по п’ять речень в кожному. Ілюстрації не обов’язкові але з ними цікавіше:). Стаття буде опублікована на сторінках цього ресурсу і буде підписана Вашим іменем і прізвищем або псевдонімом. Статтю потрібно надіслати на blog@mylviv.com з позначкою "Для Lviv.pro". В повідомленні вкажіть електронну скриньку на яку реєструвати еккаунт в Lviv.pro і бажане ім’я для реєстрації (можна вказати навіть два, щоб гарантовано отримати ак). Чекаємо на ваші листи.
 Топ культурних подій Львова та Львівщини за версією ZAXID.NET

Топ культурних подій Львова та Львівщини за версією ZAXID.NET

Львів’яни та гості міста змогли побачити картини французьких імпресіоністів Моне, Ренуара та інших у «Нормандії в живописі». Виставка відкрилася у рамках IX фестивалю „Французька весна”. Під час ІІ Міжнародного джазового фестивалю «Alfa Jazz Fest» вперше вручили премію імені знакового джазмена Едді Рознера за видатні досягнення у сфері джазу. Під час Євро-2012 20, 25, 26, 29 та 30 червня, у дні, коли не було футбольних матчів, в офіційній фан-зоні чемпіонату Європи з футболу на проспекті Свободи проходила «FanARTia. Фанартія». Фестиваль мав літературний день і день етнічної, симфонічної, електронної музики і...
 Графічний Львів Олі Супрун - 3

Графічний Львів Олі Супрун – 3

І знову Оля дарує нам гарну графіку.   © графіка від olyasuprun.com
 Lviv iCamp 2012

Lviv iCamp 2012

6 жовтня вже втретє відбудеться головна подія інтернет-ринку Західної України – Lviv iCamp 2012. Перший раз, в листопаді 2010 році конференція зібрала близько 250 ентузіастів інтернету. В жовтні 2011 на iCamp було уже присутньо близкько 600 осіб – підприємців з офф-лайнового бізнесу, стартапщиків, програмістів, блогерів, власників інтернет-магазинів. Мета конференції: Допомогти отримати корисну інформацію про інтернет-бізнес з перших рук. Познайомити між собою учасників інтернет-ринку. Сприяти створенню нових і розвитку існуючих інтернет-бізнесів. Допомогти підприємцям збільшити продажі і зекономити ресурси. Для кого буде корисна конференція:...
 На каву до Львова 2012

На каву до Львова 2012

28 вересня, п’ятниця Площа Ринок Головна сцена: 17:00– Відкриття Кавового Ярмарку 18:30– Урочисте відкриття VI Міського свята «На каву до Львова» 18:40– Шоу від польського театру «Wagabunda» 19:20– Шоу на гігантських барабанах від театру «Makata» 20:00– гурт «ShockolaD» 21:00– Кавовий кінопоказ від мистецької формації Wiz-Art: «Петля» (А. Морено, Іспанія 2011) «Любов і спрага» (О. Юдін, Україна 2011) «Попелюшка» (М. Маґістрі, Бразилія 2011) «Спадок» (Б. Чейні, Німеччина 2011) «Роздягни мене» (Х. Санс, Іспанія 2012) «Трек 32» ( І. Іллєс Угорщина 2010)...
Останні новини

Туристам відкриють таємниці Ламаної піраміди

В рамках проекту, який проводиться єгипетською владою у співробітництві з Організацією Об’єднаних Націй, туристам дозволять досліджувати внутрішні камери Ламаної піраміди.

Дещо з історії Львівських годинників

Джерело: Вежові Годинники Найдавніша згадка про годинник у Львові походить з 1404 року. В ній йдеться про "еталон" львівського часу - годинник на вежі ратуші. Зрозуміло, що середньовічне місто вже не могло обходитись без годинника, i тому пильнувало його як зіницю ока, не шкодуючи ні грошей, ні зусиль. Під час перебудови ратуші i вежі в 1491 році на останній розмістили годинниковий дзвін вагою 11 центнерів. За допомогою цього дзвону вручну відбивали години аж доки монах Григорій (Gregorius monachus) не зробив нового годинника, що був встановлений на вежі у 1504 році. За середньовічною традицією годинник мав бути гарно оздоблений i для цього місто уклало угоду з малярем Яном, котрий за чотири червоних золотих погодився помалювати i оздобити його. Сума гонорару вказує на те, що робота мала бути виконана на вiдповiдному рiвнi. Спостереження за виконанням робіт місто доручило Яну Гелiтовському. Саме про цей годинник згадує в своїй "Хронiцi ..." Зиморович, як про годинник, що автоматично відбиває години....

Мітки

Шановні читачі, скажіть будь ласка, а чи потрібні мітки (теги) взагалі? тось хоч раз скористався з них? Більшість статей вимагає більшої кількості міток ніж можливо вписати тут. Виходить, що інколи половина ключових слів пропускається. Як бути?Можливо закрити віджет з мітками? п.с. А в блоггері можливо розбивати повідомлення на вступ і продовження? Великі пости виходять...
Солодке минуле

Солодке минуле

Автор: Ольга Швагуляк-Шостак За часів Австро-Угорщини та Польщі цукерень у Львові було більше, ніж пам’яток архітектури. Бум львівських цукерень припадає на 70-80-ті роки XIX ст. Придбавши цукерню Монне, Ян Гефлінгер за рік перетворив її на сучасне підприємство із власними фабриками, складами і магазинами Аптека-цукерня Першими кондитерами міста Лева ще в середні віки стали пекарі-позацеховики, яких не стримували суворі цехові стандарти. Їхні цехові колеги — дійсні члени офіційного пекарського об’єднання — тоді спеціалізувалися лише на випіканні хліба. Екзотичними солодощами десертний кошик наповнювали купці, які торгували зі Сходом. А згодом кондитерську функцію взяли на себе і провізори. В аптеках, як у цукернях, можна було купити різні повидла та медівники. Фармацевти працювали також за індивідуальними замовленнями: виготовляли до свят чи приватних ювілеїв лікери, торти, марципани. Господині, які самі мали кондитерський хист до пляцків та струдлів, завжди могли придбати в аптеці бляшанки для випікання, які були у фармацевтів у широкому асортименті. З середини XVII ст. кондитерська традиція пішла в...

Кнайпи Львова

Дегустація шотландського “еліксиру життя”

З 1 по 10 травня в Шотландії, у регіоні Спейсайд пройде фестиваль Spirit of Speyside.

Кожен охочий може стати пілотом

Малайзійська авіакомпанія AirAsia оголосила онлайн-конкурс на вакансію пілота. При цьому учасник конкурсу може не мати відповідного досвіду роботи.

Nissan Xtreme Верб’є

У цьому році швейцарський гірськолижний курорт Верб’є в черговий раз стане місцем для проведення фіналу змагань Freeride World Tour 2009. Подія відбудеться в період з 20 по 22 березня.

Маленький Львів

Автор: Михайло Мишкало Хіба що глухий львів’янин не чув, що Львів - це маленький Париж. А ще він нагадує Відень, Будапешт, Краків і т. д. Але чи чув хтось, що є якесь місто, про яке кажуть: маленький, північний, західний, південний Львів? Чому, наприклад, Дрогобич чи Стрий не називають маленьким Львовом? Є там такі кавалки, які нагадують львівські вулиці. У чому ж справа? Добре, можна підійти з іншого боку. Чому той же Париж, Венеція, Нью-Йорк мають так званих двійників, що їх нагадують, а Львів - не має. (Це звичайно стосується не тільки Львова: ніхто ж не знає маленького Києва. Є, однак, маленька Одеса на Брайтоні в Нью-Йорку. І Одеса, і Петербург взагалі мають фактичних двійників і однофамільців у тій же Америці). Очевидно, відповідь проста. І Париж, і Венеція, і Новий Йорк настільки оригінальні і неповторні й продовжують такими бути, що всі інші “міста-двійники”, як би там вони не хотіли, свідомо чи ні, будуть наслідувати їх. Тільки...

У 2009 році очікують бум онлайн бронювання

2009 рік стане одним з найприбутковіших за всю історію існування туристичних онлайн-сервісів.

Вулиця Вірменська: унікальність Сходу та оплот андеграунду

Автор: Оксана Нагірна Вірмени з’явилися у галицькій столиці в XIII ст. Відтоді й є у місті Лева вірменський квартал. Купці з Кавказу відігравали значну роль у налагодженні торговельних зв’язків Львова з іншими державами, — їхні каравани доходили аж до Туреччини та Індії. За свідченнями хронік, вже у ХVI ст. вулиця Вірменська мала водогін, каналізацію і була викладена бруківкою. Вірмени творили окрему громаду, котра мала власні суд, банк, бібліотеку, лікарню і школу. У 1356-1363 рр. будується храм Успення Пресвятої Богородиці, який став вірменським кафедральним собором. На стінах храму — різьблені жертовні хрести — хачкари. Окремі з них датовані XIV ст. Унікальною є конструкція купола, яка опирається на ребра, викладені з глиняних глечиків. Над входом до подвір’я стоїть вежа — дзвіниця. Навпроти входу на подвір’ї — колона із постаттю Святого Христофора, патрона мандрівників (1726). Розповідаючи про вулицю Вірменську, неможливо оминути стару кав’ярню — місце львівського андеґраунду. А ще тут і досі найсмачніше готують каву по-східному.

Великдень притягує туристів на Святу гору Афон

Заспокійлива і натхненна атмосфера Страсного тижня далеко від повсякденного шуму притягує безліч людей в монастирі Святої гори Афон.